четвер, 5 лютого 2015 р.

Понад Крутами вічність у сурми сурмить

     Бій,  що відбувся на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року навіки вписано в українську історію, як символ самовідданості та мужності. На жаль знову в Україні актуальні слова  Павла Тичини:


                                                 На Аскольдовій могилі
                                                 Український цвіт! –
                                                 По кривавій по дорозі
                                                 Нам іти у світ.


     Пам'ять про кожне життя покладене на вівтар свободи та незалежності нашої Вітчизни хай слугуватиме прикладом для майбутніх поколінь самовідданість в ім’я рідної землі молодих героїв Крут. 






     В бібліотеці проведено історичний урок Понад Крутами вічність у сурми сурмить”. Розгорнуто тематичну поличку “Памяті героїв Крут”. Звучали вірші у виконанні учасників, подивились відеоролик на дану тему.

Слава Україні!       Героя Слава!

Благословенні будьмо і єдині

     22 січня 1919 року – день, коли ухвалено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію українського народу величним національним святом – Днем Соборності. В бібліотеці розгорнута тематична поличка ”Благословенні будьмо і єдині”. 



     День Соборності особливо символічний для України. І хоч зараз вже 2015-й, але саме єднання українських земель проходить крізь усі події і реалії нашого життя.

     Сотні наших героїв як і багато років тому, покидають домівки і обороняють Україну, зберігаючи цілісність держави. Зараз українцям, як ніколи, потрібна соборність. І саме 22 січня 2014 року віддали своє життя за Україну одні з перших Героїв Небесної Сотні.

     Вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.


Слава Україні!                   Героям Слава!

Щедруймо всі купно нині

                              Та прийдуть до тебе три празники в гості,
                              А той перший празник – рождество Христове,
                              А той другий празник Святого Василя,
                              А той третій празник – Святе Водохреща


     Саме на третій празник – святе Водохреща щедрівники Личковецького БК і бібліотеки вітали з цим чудовим і світлим святом, з Йорданською святою водою.

                               Щоб Ісус, що охрестився
                               Коли потрібно заступився,
                               За весь наш рід і за родину,
                               За нашу вільну Україну.
                               Щоб гості з’їхались бажані,
                               Христос хрестився у Йордані.

     У бібліотеці розгорнуто книжкову виставку Перед Божими яслами”.




     Читачі долучилися до “Різдвяних читань у бібліотеці, вивчали нові колядки, щедрівки (художній керівник  Пласконь М.Б.) і всі разом колядували бажаючи нашій Україні миру злагоди і щасливого майбутнього.





Я воскрес, щоб із вами жити ...


     8 січня 1935 - 14 грудня 1963 ... Ці дати обрамляють життя Василя Симоненка. Між ними 28 років... Багато це чи мало? Для всесвіту занадто мало, для Василя Симоненка достатньо, щоб залишити по собі сина, непереможну любов до життя, України, чисте кохання, спадок – збірку творів, що житимуть віки.


                         Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!
                         Здрастуй, свіжості нив:
                         Я воскрес, щоб із вами жити
                         Під шаленством весняних злив.


     Ознайомитися з його творчістю, з громадянською позицією можна  переглянувши тематичну викладку літератури “Я воскрес, щоб із вами жити…”. Творчість Василя Симоненка високо оцінили саме за громадянську мужність. Його полум’яне слово живе і досі, як і пам’ять про вірного сина України.