пʼятницю, 30 грудня 2016 р.

З Новим Роком!




         Хай Новий Рік у вишиванці

         Розбудить Вас щасливо вранці

         І принесе у Вашу хату

        Усмішок й радощів багато.

        Побажаю кожній родині

        Процвітання та щедрої долі,

        Щоб промені добра і любові

        Не всихали у душах ніколи.

        Зичу  сонця та світлих надій,

        Миру і спокою на кожному кроці,

        А ще здійснення планів і мрій,

        У прийдешньому Новому році!

       З наступаючим 2017-им Роком!

 

       Щастя, добра, любові, благополуччя кожній родині!

З Новим роком!  Миру й щастя, Україно!

середу, 30 листопада 2016 р.

Свято рідної мови


     

Наша мова – жива і багата, красива, як світанок весняний, чарівна, як казка. Дзвенить собі  чистим струмочком і заворожує добрі серця, зачаровує своєю поетичністю, звучить піснями, сміється усмішками, заворожує казками, загадує такі загадки, що не всяк розгадає. І все це можна було побачити , почути завітавши на свято рідної мови до учнів 3-го класу нашої школи. Лунали вірші, зачаровували піснями, веселили сміховинками, показали інсценізацію казки «Колобок на новий лад». По щирому з дитячих уст лунала молитва за нашу рідну мову. Про українську мову, значення її, походження мови, її роль і місце в нашому житті розповіла класовод Л.Д.Сталена.
     Я ж ознайомила  присутніх з книжковою виставкою, з крилатими висловами відомих письменників про мову, адже наша рідна українська мова – це основа нашої безмежної багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня.
     Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,
    У барвінки зодягайся, моє щире слово
    Колосися житом в полі, піснею в оселі,
    Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
                                      (Л.Забашта)








Твори добро


          Творімо добро, будьмо  милосердними, дбаймо  про кожного, хто потребує нашої  підтримки не тільки словом, але й доброю справою.  Завітавши на шкільний благодійний ярмарок « Твори добро» переконалася, що наші діти, а мої користувачі бібліотеки, виростуть справжніми українцями, чуйними і добрими.
          Тут на вибір – домашні смаколики, вироби з резинок від  Діанки  Дутки, плетіння стрічками від Наталі Ласюти.
       Велике спасибі організаторам благодійного ярмарку. Всі кошти будуть передані дітям школи, які мають в цьому потребу.






неділю, 27 листопада 2016 р.

Великий голод - вічний гріх


        В історії  українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор.  В останню суботу листопада вшановуємо пам'ять мільйонів замордованих, невинно убієнних  українців.  Упродовж 1932-33 років вони зазнали найбільшої наруги - катування голодом. Подібні трагедії на території нашої держави були у 1921-23, 1946-47рр. Наслідком голодомору  стали не лише мільйони вбитих, опустілі домівки, але й спустошенні душі тих, хто пережив 32-33роки. Але були й такі, що не дали себе знищити. Пережили страхіття голодомору і чимало видатних українців – літератори Василь Барка, Олесь Гончар, Дмитро Білоус, Анатолій Дімаров, Микола Руденко, Левко Лук’яненко… Ще в радянські часи у своїх творах згадували події 1932-33рр.
       Тернопільщину Бог беріг від голодомору, бо не була вона тоді у складі колишнього СРСР. Та цей великий  біль штучно створеної трагедії ятрить серце кожної свідомої людини.
       Разом у учнями та вчителями Личковецької середньої школи  приєдналися, затамувавши подих,  до загальнонаціональної хвилини мовчання, запалили свічки Пам’яті за жертвами голодоморів. В бібліотеці розкрито книжкову виставку « Великий голод – вічний гріх». Користувачі читали вголос поему «Хрест» Миколи Руденка.




понеділок, 21 листопада 2016 р.

Майдан. Україна. Шлях до Свободи.


        Третю річницю Дня Гідності та Свободи в Україні відзначають 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Українці відстоювали ідеали свободи та справедливості. Сьогоднішня дата повинна стати частиною належного вшанування громадянського подвигу, патріотизму і мужності Героїв, які виступили на захист демократичних цінностей та не пошкодували навіть власного життя задля оновлення української держави. Майдан перетворився на символ народження нового громадянського суспільства в Україні. Драматичні події назавжди увійшли в історію та стали частиною життя мільйонів українців.
            Низько вклоняємося Героям Небесної Сотні та усім українським воякам в зоні АТО, усім тим, хто власним життям демонструє щире прагнення українців жити у вільній , демократичній й суверенній державі.
    В бібліотеці розкрито виставку «Майдан. Україна. Шлях до Свободи». Користувачі переглянули відеоролики про події на Майдані, які показують хронологію подій Євромайдану.
       За волю стоятиму я до загину
       І прапор Шевченка
                               онукам віддам.
       Лише Батьківщина, лише Україна
       Світитиме вічно прийдешнім вікам.

 

                          Слава Україні!  Героям слава!

неділю, 20 листопада 2016 р.

Чуєш, брате мій...


     Все частіше звучать імена українців, які не те, щоб були забуті, ні,  про них пам’ятали, але значення діяльності цих науковців, митців, громадських діячів, вага їхнього спадку останнім часом стає все зрозумілішою. Дехто з них був і справді незаслужено забутим.
    У другій половині 19 століття на Тернопільщині та на Львівщині жив і працював письменник та священик Сильвестр Лепкий і було у нього троє синів – Богдан, Микола та Левка. Сам Сильвестр був неабияк обдарованою людиною – писав книжки для товариства «Просвіта» та п’єси і навіть перекладав Шекспіра. Сини не посоромили батька. Микола став викладачем і громадським діячем, Богдан – відомим письменником а Левко – журналістом, художником і композитором. Насправді усі вони мали хист і до громадської діяльності, і до різних мистецтв, усі любили музику та мали літературний дар. Та з доробку усіх трьох найбільш відомим є музика Левка Лепкого, який створив чимало стрілецьких пісень, але одна композиція  краяла серце не одне покоління українських емігрантів – це «Журавлі», автор слів Богдан Лепкий, музики Левко Лепкий. Особливо трепетно звучить вона у виконанні Квітки Цісик.
          Користувачі бібліотеки  з використання Інтернету здійснили віртуальні мандрівні до музеїв родини Лепких, ознайомилися з книжковою виставкою «Чуєш, брате мій..» та заслуховувалися чарівним голосом Квітки Цісик.


Публікація створена на запит користувачів бібліотеки.

вівторок, 8 листопада 2016 р.

Моє рідне село. Для мене ти єдине!


       З першого погляду здається що ми живемо в звичайнісіньких селах, яких багато на Україні. Але наші села Личківці і Трибухівці  мають давню і багату на події історію. Більше 450 років минуло від з часу першої історичної згадки про них. За ці роки вони зазнавали частих  руйнувань –і татарської орди, і польської шляхти, і німецької окупації, і більшовицької влади. Жителі кожен раз піднімались з руїн. Свідками різних історичних подій є численні пам’ятники, споруджені на території сіл. Вони дають можливість краще вивчити і усвідомити історію свого краю.
      В бібліотеці постійно діє  книжкова виставка «Моє рідне село. Для мене ти єдине!». Користувачі бібліотеки часто додають і свій зібраний матеріал. А нещодавно вихованці художньої студії під керівництвом Н.Семак  презентували виставку творчих робіт. Це цікаві, майстерно виконанні  малюнки олівцем пам’яток історії,  церков сіл Личківці та Трибухівці, костелу, замку, каплиці (Гроти) Божої Матері. І на папері закарбувалися чарівні куточки наших сіл. Авторами робіт є Богдан Дзюрбан, Ірина Мигаль, Діана Цітулець, Марія Ільчишин, Андрій Шовдра.

 

О, рідна мовонько, о мово! В тобі від Бога кожне слово


У середу, 9 листопада, ми відзначаємо День української писемності та мови на честь вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Мова – це нетлінний скарб століть, що переходить від покоління до покоління, об’єднуючи їх.
      Зачинателем сучасної української мови вважається Іван Котляревський,  а основоположником Тарас Шевченко. Сучасну мову пов’язують з конкретною датою – видання у 1798 році  «Енеїди»  Івана Котляревського. Саме вона стала першим  твором написаним живою народною мовою. Українці мають свою могутню класичну літературу. Сотні імен тих, хто підніс рідне слово на вершину любові. Іван Котляревський,Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Микола Куліш, Ліна Костенко та багато інших представників красного письменства. Пізнання світу через мову надзвичайно важливе. Рідну мову слід оберігати, як своє майбутнє, пам’ятаючи про першозначення її як безсмертя українського духу.
  Найбільше, найдорожче, найцінніше добро кожного народу це його мова. Вона жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає свої сподівання, досвід, свій розум і почуття. Мова – це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби протягом століть. Українська мова ввібрала в себе найкраще, найніжніше, найдобріше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше.
      Тарас Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

    Ну що б, здавалося слова…
    Слова та голос-більш нічого.
    А серце б’ється -  ожива,
    Як їх почує!.. Знать, от Бога
    І голос той, і ті слова
    Ідуть меж люди!
В бібліотеці розгорнуто книжкову виставку «О, рідна мовонько, о мово! В тобі від Бога кожне слово».
 
      9 листопада на Українському радіо відбудеться шістнадцятий радіодиктант національної єдності. Акція традиційно відбувається у День української писемності та мови і має на меті об’єднати усіх небайдужих навколо українського слова. Для того, щоб стати учасником, окрім бажання, необхідно мати аркуш паперу, ручку,  радіоприймач, комп‘ютер, планшет або телефон з виходом в Інтернет.
Диктуватиме доцент Київського університету ім. Б.Грінченка Олександр Авраменко.
 Запрошую усіх охочих  долучитися і написати диктант,  адже мета акції – не перевірка грамотності, а єднання.

       Разом із Днем української писемності та мови  9 листопада відзначають Всеукраїнський День працівників культури та майстрів народних мистецтв. В цей день хочу привітати працівників Личковецького будинку культури, які своєю невтомною працею збагачують духовну скарбницю українського народу, хто на крилах свого таланту підносить і звеличує національну культуру. Будьте завжди здоровими і життєрадісними, багатими на творчі задуми. Нехай доля завжди буде щедрою до Вас.
      Від імені усіх працівників щиро вдячна о. Андрію  за привітання та Боже благословення  нашої праці.

неділю, 16 жовтня 2016 р.

У Божому храмі


      І тільки  одержала  надруковані листочки з новою поетичною  роботою від  Людмили  Осідак  поспішаю ознайомити  Вас, шановні користувачі бібліотеки.

      У Божому храмі
У Божому храмі, у Божому храмі,
Немає тривоги, страждань і пітьми.
Так легко тут молиться батькові й мамі,
Так щиро тут каються доньки й сини.

Терням й барвінком в’ється дорога,
По ній наші діти несуть вже хрести,
Схилилася мати в молитві до Бога:
« О, Боже, дітей Ти моїх захисти!»

Злітаються діти до рідної хати,
Тривожні слова мамі в серце лягли.
О, тільки б матусю в віконці застати,
В дорозі так моляться доньки й сини.

У батька старого вже немічні руки,
Та Бог йому сили дає ще не раз,
Підняти так високо вгору онуки,
А ми  просим Бога здоров’я для них.
 
Хай буде щасливою кожна родина,
А Господь з небес  її благословить.
Хай батько в молитві згадає про сина,
А син і про батька згадає в цю мить.

У Божому храмі, у Божій святині,
Як в серці Ісуса є місце завжди.
Не буде тут тісно великій родині,
І в будні, і в свята приходьте завжди!
                                                 16 жовтня 2016 р.

пʼятницю, 14 жовтня 2016 р.

Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра


       Сьогодні, 14 жовтня, відзначається день Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисника України та річниця створення УПА. Ці свята історично та тематично пов’язані між собою.
      Свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка з давніх- давен є покровителькою українського козацтва і усіх збройних формувань в Україні відзначається як день українського козацтва. Саме в цей день козаки проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Також цього дня офіційно було створено Українську Повстанську Армію, тому 14 жовтня святкується ще як день УПА, військово-політичної формації українського визвольного руху і лише два роки тому в результаті збройної агресії Росії в Україні з’явилося ще одне свято -День захисника України на вшанування героїв сьогодення, які боронять кордони держави і дають гідну відсіч агресору.

        І на оновленій землі
        Врага не буде, супостата,
        А буде син, і буде мати,
        І будуть люди на землі.
  Так писав великий Пророк – Тарас Шевченко. Як хочеться , аби цей час настав якнайшвидше, щоб був мир, щоб гордо майорів український стяг над вільною, щасливою, заможною і таки своєю землею. За це боролись наші предки, за це стоять їхні нащадки. Побажаймо нашим мужнім чоловікам, нашим односельчанам, хто на фронті і хто розпочав нове життя вже після війни, хто щоденною працею кує нашу велику Перемогу – мужності, терпіння, сили, невичерпної енергії та козацького здоров’я, щастя та любові.
       Зі святом! Хай Покров Пресвятої Богородиці завжди буде над Україною!
 Добра та Божої ласки.

неділю, 9 жовтня 2016 р.

Щоб розумниками стати, треба більше книг читати!


      Книга мудру дасть пораду,
       книга розуму навчить. 

            В цю чудову осінню пору, поки ще сонечко ласкаво зігріває землю бібліотека наповнювалася дитячим  сміхом, запитаннями, вікторинами, конкурсами, цікавими книжковими виставками, прислів’ями про книги, чудовими піснями. Адже сюди завітали учні 3-го(6 жовтня)  та 4-го класів(7 жовтня) разом з вчителькою Г.М.Хома. Цікавими для усіх стали розповіді та книжкові виставки «Свято Покрови» та «Домашні улюбленці»
Тематична викладка літератури «Я дітям серце віддала і в їх серцях живу» ознайомила маленьких читачів з творчістю  української дитячої письменниці Іванни Блажкевич.
Дитячими піснями радували присутніх мої помічниці, учениці 3-го класу Олеся Оліяр, Алінка Ільчишин, Юля Бобровська та Інна Андреїв.
Разом з вчителькою нагадали дітям абетку безпеки, пригадували добрі слова, слова ввічливості, і для всіх звучала пісня «Будьте чемні очка, ручки, язичок..», тож в бібліотеці було весело і радісно.



 

середу, 5 жовтня 2016 р.

Екскурсія до музею


Сьогодні, разом з учнями 4-го класу (класний керівник Г.М. Хома) та А.П. Храпливою ми побували на екскурсії в Гусятинському районному комунальному краєзнавчому музеї. Завдячуючи його працівникам та екскурсоводу Л.Г.Москалик  діти почули цікаву, пізнавальну розповідь про історію рідного краю, провела нас доісторичними стежками , природознавчими, зацікавила легендами. Учні  розглянули дивовижні експонати, археологічні знахідки знайдені в результаті розкопок на території району, дізналися більше про свій край, про його минуле і сьогодення, про часи козацьких звершень, про часи героїв. Музей.. тут живе минуле, якого ми маємо бути гідні.

 

пʼятницю, 30 вересня 2016 р.

Всеукраїнський день бібліотек





  30 вересня-Всеукраїнський день бібліотек. Сучасна бібліотека – це не просто книгозбірня, а й відкритий кожному безмежний інформаційний світ. День бібліотек – це й свято тих, із ким бібліотекар щоднини співпрацює, ділиться своїми думками, теплом свого серця, це свято моїх користувачів, відданих друзів читання. Я вдячна Вам за підтримку, за подаровані книги.

               Працівники Личковецької сільської ради.

                     

Із теплотою в серці згадую у цей святковий день вчителів Личковецької середньої школи, які щедро діляться своїми знаннями та досвідом. Дорогі шанувальники книги, прийміть найщиріші вітання також із Вашим святом – Днем Вчителя. Нехай Ваша нива колоситься добірними зернами людської мудрості, які Ви щедро засіваєте в душі своїх учнів, нехай зростають нові покоління мудрих і допитливих друзів книги.

У цей день, Всеукраїнський день бібліотек, зичу усім щастя, міцного здоров’я, невичерпного оптимізму, наснаги, молодецького запалу до нових творчих звершень, нехай ніколи не покидають Вас почуття Оптимізму, Віри, Надії, Любові і Мудрості-Софії. Бажаю творчості і натхнення, щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам.
Наше свято співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тож Віри  у власні сили, Надії на мир в Україні, Любові наших користувачів і Мудрості у здійсненні усіх планів.
З  святом бібліотек!

четвер, 29 вересня 2016 р.

М.С. Грушевський – великий син українського народу


             Сьогодні, 29 вересня Україна відзначає 150-річчя від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського — видатного українського вченого, громадського і державного діяча, який став символом української нації у ХХ ст., був професором історії, організатором української науки, політичним діячем та публіцистом, головою Центральної Ради(1917-1918). Його монументальна «Історія України – Руси» по праву вважається метрикою нашого народу, а її автора називають Великим Українцем — і літописцем, і творцем історії. Він був автором понад 2 тисяч праць. Яскравий і бурхливий життєвий шлях пройшов Михайло Грушевський  в складну історичну добу кінця 19- початку 20 століття.
          Про українського історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського можна дізнатися більше переглянувши тематичну книжкову виставку « М.С. Грушевський – великий син українського народу».

неділю, 25 вересня 2016 р.

Якщо у тебе Божий дар


         І один вірш Людмили Осідак спонукав мене виділити його окремим дописом. Це вірш «Якщо у тебе Божий дар». Він ніби про усіх талановитих людей, і старших і молодших, які оточують нас, які мають дар Божий до доброго слова підтримки, розради, талант до пісні, танцю, малювання і взагалі наділені різними обдаруваннями. І як добре що усі вони є частими відвідувачами сільської бібліотеки.

                 Якщо у тебе Божий дар
Якщо у тебе Божий дар
І щось дається легко і красиво,
Немає в тому підступу і чар
Це благодать, це Боже диво.
     І ти несеш його через життя,
      Немов свій хрест, мов покарання
      Немає вже у тебе вороття,
      Бо це твоє спасіння й покаяння.
Якщо співаєш ти – співай
Та так, щоб солов’ї враз замовчали,
Якщо складаєш вірші, так складай
Щоби за правду всі слова кричали.
      Якщо ти в цьому світі поводир,
      То кожного з колін ти підведи
      І подаруй йому надію й мир
      І захисти цим даром від біди.
Якщо ти молишся – за всіх молись
Ти ревно так, щоб небеса почули,
Від сили духу щоб здригнулась вись,
Бо інші вже молитву призабули.
      Якщо ти сильний духом – додай сил,
      Тим, хто блукає досі по пустині,
      Кому злетіти ще бракнуло крил
      І сумніви так точать серце нині.
Якщо у тебе Божий дар
Не маєш права ти його згубити.
Нехай в душі твоїй пожар,
а ти приречений для інших жити.
Якщо у тебе Божий дар.

  

 

 

Поетична молитва


             



       І знову запрошую Вас  у дивовижний світ поетичного слова від Людмили Осідак. Адже поезія займає особливе місце в її житті, вона надихає на роздуми, осмислення всього пережитого, передуманого і ніби зазирає у потаємні куточки наших душ.



              Молитва за Україну
Моя молитва -щира допомога
За тебе, земле, за мій рідний край,
Прошу я Бога, Пресвятого Бога,
Моїй країні щастя й долю дай!
            Нехай пропаде неміч і тривога
            І для людей настане справжній рай.
           Прошу я Бога, Пресвятого Бога
            Моїй країні волю Ти подай!
 Нехай ніхто не кидає порога,
Не їде з розпачі в далекий край,
Прошу я Бога, Пресвятого Бога
Земельці нашій Ти добробут дай!
          Нехай війна страшна і довгонога
         Не ступить підло у мій рідний край.
          Прошу я Бога, Пресвятого Бога
          Ти Україні єдність дай.

***

                Вже чверть століття вільна Україна

 Вже чверть століття вільна Україна
І синьо-жовтий прапор майорить,
Скажіть - бо люди, ой яка причина ,
Що нам і досі так не таланить?
     Зросло вже нове покоління
     І сильне духом, розумом ясне,
     а ми й досі збираємо каміння,
     збираємо століття не одне.
 Не хочемо диктатора чи пана,
Шукаємо ми рай на чужині,
О, дай нам Боже, славного гетьмана,
Господаря ти Україні дай.
      Щоб щедро колосилась нива
       І добрими були жнива,
      Щоб українка, горда і вродлива,
      Не в наймах в’яла, а в добрі цвіла.
Ростила діти, мріяла, чекала,
Про завтрашні, ще кращі дні
Щоби вона напевно знала
Собі ростить цих діток, не війні.
      Не ступить завтра тут нога ворожа,
      Не стопче білий, ніжний цвіт.
       О, поможи нам Мати Божа,
        Прожити в мирі многа літ.
 Любити нашу Україну
На ділі, а не на словах.
І кожну прожиту хвилину
Її прославити в віках!
***
              Самі себе зробили ми рабами

Самі себе зробили ми рабами,
Ми стали і покірні і хороші,
Ідем у світ з порожніми торбами,
Ідем на все, щоб заробити гроші.

 Неначе вільні ми , як птах в польоті,
 Але насправді все хтось є над нами,
 А чи в науці ми , а чи в роботі
 Самі себе зробили ми рабами.
 Ми тягнемо ті непосильні ноші
І дякуєм не словом, а торбами
І в кожні руки сунем, сунем гроші,
Самі себе зробили ми рабами.
 Тут цент до цента трудно назбирати,
 А вдома ціни, щой не чула зроду,
Підходить пан і каже що продати,
Він купить молодість, любов твою і вроду.

Не гидко вже, думки всі відігнала
І на роботу так пішла.
Заради вас я, діти, все продала
Та чомусь спокою й досі не знайшла.

Якщо хвороба чи якесь є горе
Тихенько умиваєшся сльозами.
Залежний ти від пана чи сеньйора,
Не можеш бути в важкий час із нами.

А наші діти вже й повиростали,
Мабуть і не сумують вже за нами
 щоби вони все необхідне мали
Самі себе зробили ми рабами.

Вже внук так цупко сам іде до хати
По скайпу бачиш – нашої породи,
Приїхати б та міцно так обняти
Та відробляєш гроші ще за роди.

І випускний. Найкраще в доньки плаття
Та що із того – візу не відкрили.
В душі палає розпачі багаття
Ми разом, доню, сонце не зустріли.

Мов сирота, нема кому обняти
Та я зібрала гроші вже до вузу
Треба знайти, кому їх, доню, дати
Щоби позбутися хоч цього грузу.

Ой що ж то, люди, сталося із нами
Хто зміг так голови нам задурити
Ми служим  їм, вони стали панами,
А маємо Всевишньому служити.

Тобі я, Боже, лиш молитись буду,
Бо ти єдиний маєш буть над нами
Дай розуму моєму люду,
Щоб не лишились вічно ми рабами!