Дзвенить струмочком рідна мова.

            Любіть Україну, любіть Україну сповна….закликали учні 3 – го класу ( класний керівник Хома Г.М.), де я, разом з батьками, стали учасниками святкового дійства « Дзвенить струмочком рідна мова».

              То ж завітаймо, друзі, в край цікавий:

              В країну «Рідна Мова» вирушаймо.

    Уважно всі слухали легенди про Україну, мову, українську пісню. Цікавими були і загадки про рідну мову. Славиться Україна своєю піснею, тож  свято супроводжувалося чудовими  піснями у виконанні школяриків.

             О, не згуби свого народу,

             Безсмертна мово, рідна і терпка,

             Ти є душа співучого народу

             Що був, і є і буде у віках.

    І ніби настановою для нас усіх линули слова:

             То ж мову вчи і прислухайся,

            До того як вона звучить.

            І розмовляти так старайся,

            Щоб всім хотілось її вчить.

            Вона ж у нас така багата,

            Така чарівна як весна

            І нею можна все сказати

            І найрідніша нам вона.

        Щиро вдячні співорганізаторам  цікавого виступу  Чорній Г.М. та Храпливій А.П., які підримують у своїх вихованцях промінчики допитливості, цікавості, доброти, прагнення до знань.

            Я твій громадянин, я прагну підрости

            Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла

            Моя свята і рідна Україно - мати,

            Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

   

 

 

 

 

 

 

   Маленькі солодощі отримали третьокласники від мене, як дяка

за активність в повсякденному житті бібліотеки.

 

          І вже пролунав останній дзвоник тож я радо нагадала:

               Школо, прощай!

          Здрастуй, бібліотечне літо!

Серед степу широкого на Вкраїні милій...

           Тараса  Шевченка було поховано на Чернечій горі 22 травня 1861 року. Згодом цю гору прочани нарекли Тарасовою. 1939 року на могилі Кобзаря було відкрито пам’ятник і літературно – меморіальний музей, а 1989 року - Шевченківський національний заповідник.

        Ось що сказав Іван Франко про сувору, але прекрасну долю Великого Кобзаря: « Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Найкращий і найміцніший скарб доля дала йому по смерті – невмирущу славу…».

         В бібліотеці пройшла година – спомин «Серед степу широкого на Вкраїні милій…», присвячена 155 –ій річниці перепоховання Тараса Шевченка. Розпочалася година звучанням безсмертного Тарасового «Заповіту».

           Як умру, то поховайте

          Мене на могилі

          Серед степу широкого

          На Вкраїні милій…

   І саме з представленого на виставці "Вічно живий у пам'яті народній" матеріалу  читачі дізналися більше про перепоховання видатного митця, ознайомилися з останніми роками життя Тараса і про священне місце для всіх українців – Тарасову гору, де знайшов вічний спочинок Великий  Кобзар.

 

      І сьогодні, разом із Шевченком ми віримо:

               І на оновленій землі

              Врага не буде, супостата,

               А буде син, і буде мати,

              І будуть люди на землі.

 

До Дня Матері та Всесвітнього дня вишиванки

В бібліотеці знову відновила свою роботу художня студія під керівництвом  Наталії Семак. ЇЇ вихованці підготували свої творчі роботи для виставки присвяченої Дню Матері.

 

 

                                

            Вчора , у день вишиванки я мала нагоду побувати на Святі Матері в учнів  5 класу ( класний керівник Ковтуцька О.Д.).  Саме для найдорожчих, найрідніших лунали слова подяки, пошани та надзвичайної ніжної любові. Школярі піснями та віршами прославляли Матір Божу, рідну Неньку та матір – Україну. Вражали учасники  своєю майстерністю: грою на бандурі, танцювальними композиціями, інсценівками.

  Шановні матері я приєднуюся до щирих вітань ваших дітей і нехай любов, дарована дітям повернеться до Вас рясними Божими благословеннями. Адже ваші діти це і найкращі помічники та користувачі Личковецької сільської  бібліотеки.

 

           І в цей день бібліотека радо зустрічала своїх користувачів у вишиванках.

        Моя вишиванко, червона калино,

        Ти символ Вітчизни з прадавніх віків,

        Моя вишиванка – душа України

        І зірка яскрава для дочок – синів.

Вклонімось матері до ніг

         Для українців образ матері триєдиний: любов до рідної неньки переросла у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була покровителькою українців та невгасиму палку любов  до матері -  України. Впродовж  віків українська мати, попри всі страждання, зуміла передати своїм дітям любов до всього рідного.

Мати. Найрідніша і наймиліша, вона з народження огортає нас ніжністю, ласкою і теплом. Вона підставляє свої крила дітям – малим і вже дорослим, коли у них виникають життєві труднощі, зустрічає своєю посмішкою з далеких доріг, пригортаючи нас до люблячого серця. Їй, берегині родинного вогнища, присвятили свій виступ учасники  святкового концерту Личковецького будинку культури.

Розпочалося святкове дійство з благословення отця Олега, церква Святої Покрови с. Трибухівці  та отця Андрія, церква Святого Миколая с. Личківці. Діти з натхненням розповідали вірші, співали пісень для своїх найрідніших. Багато чудових слів,  щедрість побажань лунало в адрес дорогих матусь. Зачаровували пісні у виконанні дитячого і жіночого ансамблів. Вразили пісні виконані мовою жестів Олесею Струтинською.

Стоячи аплодували пароху  отцю Андрію  за пісенні благословення  для усіх присутніх. Заворожували вальсом, українським танцем учасники танцювального колективу під керівництвом Світлани Фірман та Тетяни Дмитрик. Грою на бандурі,  саксафоні, синтезаторі полонили глядачів  Марія Шовдра, Оксана Лещук, Юля Вовк, Андрій Град, Петро Сасанчин, Ігор Сирник, Андрій Бориско. Для найдорожчих, наймиліших, найщедріших, найрідніших матусь звучали пісні – дарунки від Насті Мацко, Богдана Перешлюги, Андрія Пащенка, Ірини Оліяр, Оксани Малкович,  Ірини Мигаль, Алінки та Олесі Ільчишин, Віки Чупак, Марії Башуцької, Уляни та Аліни Кіт, Діани Палюх, Віти Футрик та Наталі Ласюти.

І сьогодні за кожним українським воїном стоїть жінка – мати. Схиляємо голови перед мужністю матерів героїв. Нині незалежність України обороняють їхні сини та онуки. Авторські вірші про приклад материнської любові та вірності лунали у виконанні Людмили та Андрія Осідак.

Ведучими свята були Марійка Град та Діана Цітулець.

 

 

 

В фойє будинку культури розгорнуто виставку творчих робіт вихованців художньої студії під керівництвом  Наталії Семак.

 

І відкладіть всі справи, привітайте неньку, вклоніться їй низенько, попросіть вибачення і просто пригорніться до її великого всепробачаючого серця.

Війна і Перемога. Біль і пам'ять

      Вже другий рік поспіль  Україніа відзначає День пам’яті та примирення. Таким чином, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Внесок України у Перемогу неоціненний.

   Гасло пам'ятних заходів – "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо". Новим символом з 2014 року є квітка маку. Дизайн маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

  До Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в бібліотеці розгорнуто тематичну викладку літератури «Війна і Перемога. Біль і пам'ять»

     Користувачі бібліотеки ознайомилися з презентацією популяризаційно-просвітницького сайту "Українська Друга світова 1939 - 1945", де опубліковані приголомшливі дані про наслідки другої світової війни, ролика "Зроби мак пам'яті" та віртуальною виставкою «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової» Українського інституту національної пам'яті  про долі жінок у буремні воєнні роки, тих хто боровся, чекав, опікувався родиною.

Христос Воскрес!

                    Бажаю щастя й злагоди в родині
                    Та благодаті Божої з небес
                    І хай по всій лунає Україні:
                       - Христос воскрес!
                      - Воістину воскрес!