І один вірш Людмили Осідак спонукав мене
виділити його окремим дописом. Це вірш «Якщо у тебе Божий дар». Він ніби про
усіх талановитих людей, і старших і молодших, які оточують нас, які мають дар
Божий до доброго слова підтримки, розради, талант до пісні, танцю, малювання і
взагалі наділені різними обдаруваннями. І як добре що усі вони є частими
відвідувачами сільської бібліотеки.
Якщо у тебе Божий дар
Якщо у тебе Божий дар
І щось дається легко і
красиво,
Немає в тому підступу і чар
Це благодать, це Боже диво.
І ти несеш його через життя,
Немов свій хрест, мов покарання
Немає вже у тебе вороття,
Бо це твоє спасіння й покаяння.
Якщо співаєш ти – співай
Та так, щоб солов’ї враз
замовчали,
Якщо складаєш вірші, так
складай
Щоби за правду всі слова
кричали.
Якщо ти в цьому світі поводир,
То кожного з колін ти підведи
І подаруй йому надію й мир
І захисти цим даром від біди.
Якщо ти молишся – за всіх
молись
Ти ревно так, щоб небеса
почули,
Від сили духу щоб
здригнулась вись,
Бо інші вже молитву
призабули.
Якщо ти сильний духом – додай сил,
Тим, хто блукає досі по пустині,
Кому злетіти ще бракнуло крил
І сумніви так точать серце нині.
Якщо у тебе Божий дар
Не маєш права ти його
згубити.
Нехай в душі твоїй пожар,
а ти приречений для інших
жити.
Якщо у тебе Божий дар.
Немає коментарів:
Дописати коментар