Час на роздуми...

       Зараз ми перебуваємо у часі Великого посту. Метою якого є повноцінна підготовка вірян до святкування світлого свята Великодня. Видатний український філософ Григорій Сковорода зауважував: « Піст-наймиліша, найугодніша Богу річ». Це час молитви, очищення і оновлення душі і тіла, обмеження веселощів. Натомість більше часу має йти на читання книг духовного спрямування. В бібліотеці оформлено книжкову виставку « Час на роздуми…», яку люб’язно доповнили літературою з домашньої бібліотеки регент церкви Святої Покрови с.Трибухівці   Світлана Озимак та регент церкви Святого Миколая с. Личківці Марія Пласконь. Для молодших читачів розгорнуто викладку літератури «Ісусова молитва». Також проводяться духовні поетичні читання, і нехай дорослі читають своїм дітям, внукам Біблію для дітей, розповідають різні духовні історії.

         І візьміть до уваги слова святителя Іоана Златоуста: «Піст пом’якшує норов, вгамовує гнів, стримує поривання серця, бадьорить розум, дає спокій душі, полегшує тіло, усуває нестриманість»

        Хочу запропонувати на ваш розсуд вірш нашої односельчанки Осідак Людмили «Молитва»

     Це було сонячного жнивного дня

     Як люди у полі потом обливались,

     Через дорогу,  просто навмання

     Ішла молитва, йшла і спотикалась.

                     Вона шукала прихисток собі,

                     Але її, чомусь, не примічали.

        Навколо неї були трударі

       Ні, не байдужі, часу лиш не мали.

     Лиш там, під деревом, малесеньке дитя.

     Вона  тихенько біля нього так присіла

     Не знаючи ще всіх турбот життя

     Воно теплом своїм її зігріло.

                 « А я не іграшка – промовила вона,

     Мене потрібно завжди шанувати

     І щиросердно віддаватися сповна,

    А я буду тобі як батько й мати».

     І полилися золоті слова

    В дитяче серце, а відтак до Бога.

    Ой скільки раз приходили жнива

     І виріс син, і твердо став на ноги.

    Став добрим, чесним, вихованим він,

    Батьків шанує, старших поважає,

    Його до церкви завжди кличе дзвін

     І він спішить, але ніхто не знає.

     Що це не тільки батькові слова

     І теплі  материнськії  долоні,

     В дитячім серці повсякчас жила

    Молитва, що знайшлась у полі.

    Вона зцілила, мов жива вода

    Відкрила йому  істину й чесноти,

    Вона його до Бога привела,

     Коли батьки спішили до роботи.

      Ростімо  ж,  люди, ми своїх синів,

      Просімо  в Бога їм і щастя й долі,

     Але знаходьмо  спільних декілька хвилин

     На ту молитву, що блукає в полі!

 

                           Боже,бережи Україну! Христос посеред нас! І є і буде!
 

    Тож в серце- молитву, в руки-книгу і не забувайте-весна надворі, і в бібліотеці для вас виставка-порада «Для дбайливого господаря»

      

У вінок пам'яті Кобзаря

Є письменники імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Для українського народу таким духовним провідником є Тарас Шевченко – велетень духу, митець, непримиренний борець проти будь-якого гноблення. Він залишив величезну творчу спадщину – літературну і живописну. Тарас Шевченко був поетом, прозаїком, художником, а ще людиною, яка понад усе любила Україну.

                                  Свою Україну любіть,

                                  Любіть її…во время люте,

                                   В останню тяжкую минуту

                                   За неї Господа моліть.

Шевченко-художник і Шевченко-поет йшли поруч тернистими стежками життя.

 Вдячні нащадки свято вшановують пам'ять великого сина України. Разом з учнями 2-го класу ми пройшли дитячими стежками малого Тараса. Класний керівник Сталена Л.Д. розповіла про дитинство, перші вірші, перші проби малювання. Для юних читачів «Кобзар» став улюбленою книгою.

      У день пам’яті Т.Г.Шевченка літературно-музичною композицією «У вінок пам’яті Кобзаря» учні 5-го класу, разом з класним керівником Ковтуцькою О.Д.  повели усіх присутніх біографічним і творчим шляхом поета. Затамувавши подих, слухали  вірші славетного Кобзаря, переглянули інсценівку із життя Тараса. Лунали  щирі українські пісні на слова поета, вірші про Тараса Шевченка, переглянули відеофільм. Музичним керівником заходів є вчитель музики Фірман С.В.

В бібліотеці оформлено книжкову виставку «Твоїм, Тарасе, подихом живемо», проводяться Шевченківські читання «Починаймо рідне слово зі сторінки «Кобзаря». Користувачі бібліотеки здійснили віртуальні екскурсії до музеїв Т.Г.Шевченка.

 То ж запрошую в бібліотеку, щоб пізнати Шевченкове слово.

                                    Учітеся, брати мої,

                                    Думайте, читайте,

                                     І чужому научайтесь

                                     Й свого не цурайтесь.

 Ці слова великого українського поета не втратили своєї актуальності сьогодні. З великою силою усвідомлюємо велич творчості Т.Шевченка для українського народу, для всієї світової культури.
Ми всі хотіли б дожити до часу здійснення Шевченкових ідеалів свободи і любові, коли справді, нарешті,
                     ..."на оновленій землі
                       Врага не буде, супостата,
                       А буде син і буде мати,
                       І будуть люди на землі..."

первоцвіт - 2016

В Україні проходить загальнодержавна акція «Первоцвіт-2016». Щороку на всій території нашої країни проводяться профілактичні заходи під умовною назвою «Первоцвіт». Вони спрямовані на припинення збирання і торгівлі первоцвітами. Досить багато із перших посланців весни занесені до Червоної книги України, з тих, які зростають на території природного заповідника "Медобори": підсніжник білосніжний, шафран Гейфелів, цибуля ведмежа, горицвіт весняний, сон великий, ясенець білий, змієголовник австрійський, які не бояться примхливої погоди та прокидаються раніше за всіх. Масове знищення цих ніжних квітів призводить до зменшення їх кількості у природі а згодом і до повного зникнення. Саме з метою їх захисту щороку проводиться всеукраїнська акція «Первоцвіт». ЇЇ завдання привернути увагу до проблем збереження ранньоквітучих рослин а також сформувати у підростаючого покоління природоохоронні навички та почуття відповідального ставлення до природи. Кожен небайдужий може зберегти природні надбання України, адже тільки від нас залежить, чи побачать рідкісні рослини майбутні покоління.

 

                                                         Все на землі, все треба берегти –

                                                         І птаха й звіра, і оту рослину,

                                                         Не чванься тим, що цар природи ти –

                                                        Бо врешті, ти його частинка…

                                                                           (Б.Лепкий)