Поезія – це завжди неповторність…

    

  Сьогодні, 21 березня, відзначають Всесвітній день поезії. Свято встановлене 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО.

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…», - пише Ліна Костенко. Цими словами і названа тематична викладка літератури  в нашій бібліотеці, адже 19 березня  день народження відзначила легенда української поезії – Ліна Костенко, геніальна письменниця, мудра жінка з люблячим серцем патріота, неперевершений майстер слова, чия поезія відома в цілому світі.

 Поезія надихає, звеличує, штовхає на подвиги…

  Тут шанувальники поетичного слова познайомляться з біографією та знайдуть збірки таких корифеїв української поезії, як Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, Л. Костенко, В. Стус… та познайомляться з творчим доробком поетів Тернопільщини.

  Тож запрошуємо всіх бажаючих переглянути  поетичну викладку літератури і поринути в чарівний світ поезії.

        Пропоную також ознайомитися з першою збіркою Любові Печінки (у соціальних мережах псевдо Патара Бачіа), проживає смт. Гусятин. Крок за кроком вона йде назустріч своєму читачеві, розділяючи з ним усе, що хвилює її особисто. Думки і відчуття поетки знайшли своє відображення на папері. За дивним збігом епіграфом до цієї збірки стали згадані вище  слова Ліни Костенко.

Єдиномишліє подай і братолюбіє пошли

     9 березня народився Тарас Шевченко (9.03.1814 — 10.03.1861) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України.  Цьогоріч  відзначаємо 204-ту річницю від дня народження Кобзаря.

Пропонуємо згадати його думки, що актуальні і нині:

*Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть.

*Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.

*Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…

*Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.

*Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!

*Борітеся — поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!

*В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

*Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

*Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

*І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.

 

    У наші дні з великою силою усвідомлюємо велич творчості Шевченка для українського народу, для всієї світової культури. В бібліотеці для Вас книжкова виставка «…Єдиномишліє подай і братолюбіє пошли», а для юних читачів Шевченківські читання «А почитай-но, синку, «Кобзаря»

Читаєм вголос

         Щорічно тисячі людей в усьому світі присвячують кожну першу середу березня читанню вголос, відзначаючи Всесвітній день читання вголос. Цю традицію ввела американська некомерційна організація «LitWorld» у рамках руху за грамотність.  Соціально-культурну акцію підтримують бібліотеки, школи та університети більш ніж у 100 країнах. Цей день став святом Слова, Книги та Читання.

   Пропонуємо вам разом з нами приєднатися до цієї чудової ідеї і подарувати своїм друзям, знайомим, рідним або колегам радість спілкування з книгою. Прочитайте їм вголос уривок зі свого улюбленого твору або  найулюбленіший вірш. Наша бібліотека приєдналася до цієї акції. Ми вибрали «весняні, сонячні, теплі» вірші .

І з нагоди відзначення 115 річниці від дня народження української дитячої письменниці Наталі Забіли  запропонувала своїм читачам «Велику збірку творів» авторки, в якій вміщено кращі віршовані та прозові твори письменниці, яка по праву вважається корифеєм української дитячої літератури.

 

Весняний книжкодень

           

  Ох і впертюща та зима! Дуже неохоче поступається вона своїм місцем…. 

Зимонько, минув твій час. Тож  мандруй собі далі світами, а ми весну чекаємо, весну виглядаємо й ласкаво просимо її до нашого краю.

    Божий світ прекрасний і предивний!

Чи ж не диво – квіточка, яка пробилася крізь товщу снігу, щоб усміхнутися сонечкові?

Чи ж не диво – пухнастий сіренький котик, що примостився на вербовій гілочці?

Чи ж не диво -  маленька пташка, що з-за моря-океану прилетіла до рідного краю, до рідного гніздечка, щоб звеселяти нас своїм радісним щебетом?

Для юних користувачів бібліотеки  весняна викладка літератури «Весняний книжкодень»

Світ легенд Натанели Королевої

               Наталена  Королева народилась 3 березня 1888 року в монастирі Сан Педро де Карденья в Іспанії. Повне її ім’я за старовинним іспанським звичаєм: Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена. Мати Наталени померла при пологах. Дівчинку спочатку виховувала бабуся Теофіла з прадавнього литовсько-українського роду Домонтовичів, яка жила в своєму маєтку в селі Великі Борки на Волині . Згодом дитина провела дванадцять років у монастирі Нотр-Дам де Сіон у французьких Піренеях. Восени 1904 року 16-річна дівчина вперше приїхала до Києва. Вона вражала всіх своїми знаннями з історії, археології, філософії, медицини, теорії музики; до того ж вона вже володіла, окрім французької, ще й польською, іспанською, арабською, італійською мовами — а українську, за власним визнанням, «трохи пам’ятала ще з дитинства». Далі було навчання в Київському інституті шляхетних дівчат.  Вчить українську, бере приватні уроки музики в композитора Миколи Лисенка, захоплюється археологією.

 Перша світова війна застає Н. Королеву в Києві.  Вступивши до Червоного хреста, перебувала на фронті як лікар у складі російської армії майже три роки.

           У пору національно-визвольних змагань в Україні 1917-1920 років деякий час працювала в Міністерстві закордонних справ Української Народної Республіки. З часом Наталена оселилась і працювала вчителькою у Празі. Знайомиться з письменником і художником  Василем Королівим-Старим і одружується з ним.  Саме він надихнув Натанелу писати українською мовою. Перший такий твір, оповідання «Гріх (3 пам’ятні книжки)», був надрукований в українському тижневику «Воля» (виходив у Відні) в січні 1921 р. У середині 30-х – на початку 40-х років виходять книжки Н. Королевої, що принесли їй широке визнання і популярність: збірка легенд «Во дні они» (1935), повісті «1313» (1935), «Без коріння» (1936), збірка оповідань «Інакший світ» (1936), повісті «Предок» (1937), «Сон тіні» (1938), «Легенди старокиївські» (1942–1943). Цикл легенд являє собою химерне, філігранно оброблене переплетіння слов’янських, скіфських, давньогрецьких, давньохристиянських і навіть скандинавських переказів, міфів, казок…Померла письменниця 1 липня 1966 р. в Мельніку.

           Наталена Королева своєю творчістю привнесла в українську культуру новий елемент «європейськості», інтелектуалізму та філософської глибини. Кожний твір пронизаний струменем України, її ментальності й духовності.