середа, 5 лютого 2020 р.

Всесвітній день читання вголос


      2009 році у різних країнах світу вперше стартувала цікава акція – Всесвітній день читання книжок вголос. Вже одинадцять років учасники обирають книжки на свій розсуд, знаходять вдячну аудиторію та починають читати вголос. Всесвітній день читання – визначна подія, яку проводять вже в 173 країнах світу. Читання вголос – річ надзвичайно корисна. Воно стимулює розвиток мозку, наповнює словниковий запас, розвиває увагу та уяву, залучає візуальне та слухове сприйняття, схильність  краще запам’ятовувати інформацію.
  Наша бібліотека теж долучилася до Всесвітнього дня читання вголос. З учнями третього класу прочитали оповідання  «Ангел» та казку «Ведмежа», яку написала вчителька  Личковецької ЗОШ  Олеся Шмира – Гаврилюк.





неділя, 2 лютого 2020 р.

Життя в ім’я науки та України


       2 лютого виповнюється 175-років з дня народження  Івана Пулюя (1845–1918) – українського фізика та електротехніка, винахідника, публіциста, перекладача Біблії українською мовою, громадського діяча, без перебільшення, видатного вченого, напрацювання якого були знаними й оцінені в Європі. Водночас це була людина, що прислужилася українській культурі.
Визнання вчений здобув як основоположник науки про X-промені.
Іван Пулюй наочно продемонстрував, що українці можуть робити великі відкриття у сфері точних наук. І водночас, працюючи в наукових осередках поза своєю батьківщиною, залишатися українськими патріотами, трудитися для української справи.
 Навчаючись у Тернопільській гімназії, Пулюй входив до таємного товариства «Громада», яке мало патріотичний характер. У Відні, де спочатку студіював у греко-католицькій семінарії, а потім в університеті, він став одним із організаторів та активних членів товариства «Січ», яке об’єднувало українську молодь австрійської столиці. Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким брав участь у першому повному перекладі Біблії на українську мову, який був опублікований Британським біблійним товариством у 1903 році. Це була значна подія в історії української культури.
Пулюй активно займався громадською діяльністю. Він підтримував ідею відкриття українського університету у Львові. Був членом Наукового товариства Шевченка. Організовував стипендії для українських студентів у Австро-Угорщині. Публікував статті в підтримку української мови.
Не випадково життєвим кредом Пулюя стали такі слова: «Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю», що повинні стати орієнтиром кожного українця.
Ім’я Пулюя носить Тернопільський національний технічний університет. Національною академією наук України встановлена премія імені Пулюя в галузі прикладної фізики. Шанують його в селищі Гримайлові Тернопільської області, де народився вчений. Тут його іменем названа школа, вулиця, площа, організований шкільний музей, встановлено пам’ятник видатному землякові.
В нашій бібліотеці пізнавальна виставка «Життя в ім’я науки та України»
 




четвер, 30 січня 2020 р.

Країна сонячного добра

Сьогодні минає 90 років від дня народження легендарного й улюбленого Всеволода Нестайка — беззаперечного класика української дитячої літератури! Учениця 3-го кл. Личковецької ЗОШ  Глушко Богданка перечитала серію казкових оповідань "Дивовижні пригоди в лісовій школі". Молодчинка! Наша бібліотека щиро вдячна класному керівнику Г.М. Хомі та мамі  за  любов дівчинки до читання.



В бібліотеці Вас чекає викладка творів відомого українського дитячого письменника Всеволода Нестайка «Країна сонячного добра». Його книги не затримуються надовго в бібліотеці, оскільки дітвора давно полюбила життєрадісні, сповнені доброго гумору оповідання цього чудового автора.
А ці  книжки, читані-перечитані  бережемо, як  бібліотечні реліквії!

А який його твір ваш най-най-найулюбленіший?

середа, 29 січня 2020 р.

День пам’яті Героїв Крут


   
  Сьогодні День пам’яті Героїв Крут. Україна згадує тих, хто віддав за неї життя.
102 роки тому, 29 січня 1918 року, відбувся бій під Крутами. Українська молодь – курсанти юнацької школи, студенти і гімназисти –   стали на захист рідного краю від московських більшовицьких загарбників. Із спогадів очевидців, вони просто не могли вчинити по-іншому. Це був поклик серця, який вів уперед  мужніх ,безстрашних. Кількасот українських бійців   затримали наступ на Київ на кілька днів. Це дало можливість підписати  Берестейський  мирний договір, що означав визнання української незалежності. Так учорашні учні й студенти ціною власного життя змінили хід історії. Крутяни назавжди стали для нас символом самопожертви і відваги.
В бібліотеці книжкова виставка «День пам’яті Героїв Крут», звучала поезія, присвячена Героям Крут. Вивчаймо і знаймо історію рідної неньки – України!



Дякуймо і просімо здоров’я,  духовних та фізичних сил, захисту й допомоги для тих, хто сьогодні захищає нашу держава від того самого ворога – агресора.
Пам’ятаємо!

неділя, 26 січня 2020 р.

Царівна пісень Чураївна


               
Під такою назвою в  бібліотеці оформлено  тематичну виставку, присвячену 395-річчю від дня народження легендарної поетеси Марусі Чурай. За переказами, Маруся Чурай народилася у 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році у сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1638 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір’ю у Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, але яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та пісні». Як відомо, знаменита полтавська козачка Маруся Чурай є автором пісень «Засвіт стали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю» та інших, які стали пісенними символами України.
     Доля Марусі Чурай хвилювала багатьох митців кінця ХХ століття, її образ став однією з драматичних сторінок української історії часів Козаччини. Українська письменниця Ольга Кобилянська написала повість «У неділю рано зілля копала». Історичний роман у віршах видатної поетеси XX ст. Ліни Костенко «Маруся Чурай» було відзначено Шевченківською премією. Трагічна тема зрадливого коханого знайшла своє відображення у баладах Левка Боровиковського («Чарівниця») та Степана Руданського («Розмай») Про авторку пісень йдеться в поемі Бориса Олійника «До тієї Чураївни (Парубоцька балада)», у повісті Валентина Чемериса «Засвіт встали козаченьки», у драматичній поемі Івана Хоменка «Марина Чурай». Яскраве втілення образу легендарної дівчини можна побачити і в українській драматургії: «Маруся Чураївна» Володимира Cамійленка, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького .


середа, 22 січня 2020 р.

Єдина, Соборна Українська держава


      22 січня 1919 рік – це день в історії неможливо забути. У Києві на Софіївській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Соборну Україну.
      Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.
Багатолюдна акція «Збруч – ріка єднання», присвячена Дню Соборності України, відбулася 22 січня на межі Тернопільської і Хмельницької областей. Річка Збруч, яка 101 рік тому з'єднала Західну Україну з Центральною і Східною, сьогодні знову стала рікою єднання.

  





    










        І сьогодні  боротьба за незалежність і соборність нашої держави триває. Ми мусили боротися за свою незалежність на Майдані у 2014 році, і саме 22 січня у Києві загинули перші герої, названі незабаром Небесною Сотнею. Вони назавжди залишаться в нашій пам'яті.
В бібліотеці книжкова виставка «Єдина, Соборна українська держава».

четвер, 16 січня 2020 р.

Пам’ятаємо...


Сьогодні, 16 січня, в Україні відзначають День пам’яті «кіборгів», які захищали Донецький аеропорт з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери тримали оборону ДАПу.
«Кіборгами» нескорених українців назвав сам ворог. Мовляв, тільки роботи здатні вистояти в таких нелюдських умовах.
За весь час оборони Донецького аеропорту загинуло понад 100 українських військових, близько 440 зазнали поранень. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких, на жаль, посмертно. 
17 січня минає 5 річниця з дня смерті Героя - воїна, нашого краянина Володимира Труха, який допомагав "кіборгам", привозив харчі, боєприпаси, а звідти забирав поранених. Загинув в боях за Донецький аеропорт.
Вшануємо пам'ять героїв! Вони витримали – не витримав бетон!
В бібліотеці тематична поличка  « Пам’ятаємо...»  приурочена до трагічної річниці оборони Донецького аеропорту (ДАП).
     І знову на Донбасі, у черговий день "режиму тиші" загинув український військовий.
Вічна пам'ять тим, хто назавжди в серці...
Слава Україні! Героям слава!