Всеукраїнський день бібліотек

               30 вересня Всеукраїнський день бібліотек. І  сьогодні ще день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

Щиро вдячна за теплі вітання, за підтримку бібліотечної праці.

Напишу словами нашої Личковецької поетеси Людмили Осідак:

       Хай Божа Мати омофором золотистим

       Вас захистить від негараздів, бід,

       А своїм серцем ніжним і пречистим

       Вам випросить у Бога многа літ.

Хай буде вам заступниця в родині,

І ласка, і опора, і покров

І кожної прожитої хвилини

Дарує віру, і надію, і любов…

Нехай у кожному серці живе віра, Надія, любов…

29 вересня відбувся  благодійний пісенно – поетичний вечір

«Нехай у кожному серці живе віра,  Надія, любов…»

 Прийшовши на концерт  і зробивши благодійний внесок  глядачі долучилися  до збору коштів на лікування  нашої односельчанки Надії Оліяр. Звучала  поезія Людмили Осідак  у  авторському виконанні.

  

Господи, пошли мені сили…

            10 вересня виповнилося  125 років від дня народження  О. Довженка.

 Відомий український письменник, кінорежисер, кінодраматург, класик світового кінематографу Олександр Довженко назавжди залишиться яскравою особистістю в українській історії. Ця постать відома українцям завдяки блискучим кінострічкам та захоплюючим творам, якими ми насолоджуємося й досі.

За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми «Звенигора» 11928) та «Арсенал» (1929), кіноповість «Земля» (1930) були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно. Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум'яних літ» (1944, 1961), «Поема про море» (1956, 1958), «Зачарована Десна» (1956, 1957). Вражаючими документами доби є «Щоденники» О. Довженка, а шедевром його творчості — «Зачарована Десна».

 Багато хто з дослідників Довженка звертає увагу на те, що його оповідання, кіноповісті мають внутрішню єдність, значно більшу, ніж звичайна спільність у творах, написаних тим самим письменником,— це й справді ніби одна книга про час і народ.

Запрошуємо переглянути тематичну виставку «Господи, пошли мені сили…» а також разом переглянути довженківські  фільми.

В його слові велика сила

      250 років тому, 9 вересня 1769 року народився Іван Петрович Котляревський. Поет, письменник, драматург став засновником нової української літератури. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.  В бібліотеці розкрито  викладку літератури «В його слові велика сила». Запрошую до читання неперевершених творів автора.

Письменник Мирослав Дочинець

       Мирослав Іванович Дочинець (нар. 3 вересня 1959, м. Хуст Закарпатської області) — український письменник і журналіст. Член Асоціації українських письменників (з 2003 року).

     Автор романів «Криничар» і «Горянин», за які отримав Шевченківську премію, відсвяткував свій 60 – річний ювілей.

 Про свою творчість Дочинець каже таке: «Кожного разу, починаючи книгу, до кінця я навіть не знаю, чим вона закінчиться. Чесне слово! Я живу серед своїх героїв, вони ведуть мене за собою та щоразу чогось вчать. Тобто кожен роман — це конспект певного духовного піднесення».

    Для вас в бібліотеці  тематична викладка літератури «Книжки, що передаються з рук у руки».

Мені  ж припала до душі книга М.Дочинця  «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона — як жити довго в здоров’ї, щасті і радості».

Мирослав Дочинець: 

         «Тому, вважаю, треба просто робити свою справу. Відкинувши побоювання, що це може видатись комусь наївним, смішним, незграбним. Головне, що воно – твоє, а отже – неповторне. Як кожен із нас!»

Пам'ятаємо!

Пам’ятайте Героїв, не забудьте про тих,

Хто за рідну країну в лютій битві поліг....

Плине час, а пам’ять залишається.

Досі душа болить за кожного Героя.

           Сьогодні - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме соняхи стали символом пам’яті загиблих українських бійців на Донбасі.

     Не забудьте згадати ЇХ словом та мовчанням, молитвою чи думкою.

У п'яті роковини Іловайської трагедії вшануймо пам'ять полеглих Героїв.

Тоді у бою з російським агресором поклали своє життя 420 українських воїни, 44 отримало поранення, 13 потрапило у полон та 40 зникли безвісти.

 

Пам'ятаємо! Слава і вічна пам'ять героям, захисникам України, котрі полягли за її свободу і незалежність!

Моя Україна! Єдина і незалежна

     Вже 28-й рік ми відзначаємо величне свято - День Незалежності України! З кожним роком розбудови і розвитку нашої держави поглиблюється усвідомлення цієї події  для кожного з нас. Незалежність – символ нашої нації, самоствердження, відчуття волі та суверенності.

Святковий концерт "Моя Україна! Єдина і незалежна!" з нагоди 28 річниці Незалежності України та Дня Державного Прапора відбувся в Личковецькому будинку культури.

З  святом єднання  привітав присутніх Личковецький сільський голова С.М.Дуда.

Хвилина  мовчання  пам'яті загиблих за незалежність і самостійність України доповнилася піснею «Плакала калина» у виконанні А. Мацко.

 Теплі і щирі вітання усім, хто боронить нашу незалежність на сході країни.  Хай береже Вас Господь.

Прозвучала «Молитва як пісня» (солістка О. Малкович).

Дарували пісні присутнім та бажали кожному родинного щастя, міцного здоров’я, мирного неба, сил і впевненості  у світлому майбутньому нашої країни дуети О.Малкович та М.Шовдра, Д.Палюх та О. Лещук,  дитячий ансамбль (О.Оліяр, І.Андреїв, О.Бориско, Х.Горошок, Н. Мацко, Д. Дутка) ( художній керівник С.Стадник).

Молодість  - це , коли весь світ у твоїх руках, багато можливостей і сил, багато мрій, адже «Молодь змінює світ».  Такою піснею тріо дівчат (І Оліяр,  М.Башуцька, В. Чупак) закликали юних до змін на благо нашого майбутнього. Учасники танцювального гуртка полонили глядачів вальсом і ритмічним танцем (хореографами – постановниками танцювальних номерів є талановиті І. Оліяр та В. Мигаль).

Поетичними барвами своєї душі зігрівала присутніх Личковецька поетеса Л. Осідак.

Нехай благословення Всевишнього не покидає української землі. Такий мотив пісень, у виконанні жіночого ансамблю (І. Мигаль, М. Огородник, О. Гриців, М. Палюх, С. Старенька, О. Чупак).

Завершальним акордом свята став виступ наймолодших учасників: вірш «Я українець» прочитав Віталій Дзюбас, наймолодша танцювальна група (Яна і Віка Моісеєнко, Віталій Дзюбас та Віталій Чупак)  разом з дуетом (О.Оліяр та І.Андреїв) і піснею «Любіть Україну» зірвали аплодисменти глядачів. Ведучими свята були Д.Цітулець та Л. Андреїв.

У фойє будинку культури оформлено виставку "Любіть всім серцем Україну".

Справжня любов до України звучала у кожному слові та акорді, що линули з уст учасників дійства.  

    Нехай не міліє джерело нашої  віри, надії і любові до рідної землі. Нехай мир і злагода панують у нашому спільному домі.

Чудовим завершення свята став вечір відпочинку.