Четверта субота листопада – день пам‘яті
жертв голодомору в Україні. Понад
три мільйони заморених голодом українців, ще більше ненароджених дітей.
1932–1933 роки – страшні для українців. У цей час наш народ переживав
Голодомор.
Штучно створений
масовий голод вбивав людей у сільській місцевості на території Української РСР
та на Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Так тодішня
влада хотіла знищити наш народ та придушити національно-визвольний рух. Цей
геноцид не помилував ані малих, ані старих. Від спогадів тих, кому вдалося
вижити, стигне кров.
Пам‘ятаймо про це.
Нагадаємо, 24
листопада , до 85-тих роковин Голодомору,
о 16:00 буде оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої запрошуємо приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам'яті» за невинно
убієнними українцями та засвітити свічку чи лампадку на своєму вікні.
«Україна 1932-1933. Геноцид голодом».
Разом з учнівським і педагогічним колективом Личковецької школи взяли участь у Всеукраїнській акції «Запали свічку пам`яті». Усі зібралися біля могили у с. Личківці для вшанування 85-роковин страшного Голодомору 32-33 рр, промовили молитву та запалили свічки пам’яті за душі невинно убієнних українців.
Заплачте разом, а
не поодинці.
Зроніть сльозу за
тими, хто не зріс,
Що мали зватись
гордо — українці.
Заплачте!
Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди
стогнуть з тої днини,
Й благають:
українці, донесіть
Стражденний біль
голодної країни.
Згадайте нас — бо
ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і
хай не гасне свічка!
Ми в цій землі
житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Щоб голоду не знали люди вічно.
Ніна Виноградська