Четверта субота листопада – день пам‘яті
жертв голодомору в Україні. Понад
три мільйони заморених голодом українців, ще більше ненароджених дітей.
1932–1933 роки – страшні для українців. У цей час наш народ переживав
Голодомор.
Штучно створений
масовий голод вбивав людей у сільській місцевості на території Української РСР
та на Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Так тодішня
влада хотіла знищити наш народ та придушити національно-визвольний рух. Цей
геноцид не помилував ані малих, ані старих. Від спогадів тих, кому вдалося
вижити, стигне кров.
Пам‘ятаймо про це.
Нагадаємо, 24
листопада , до 85-тих роковин Голодомору,
о 16:00 буде оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої запрошуємо приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам'яті» за невинно
убієнними українцями та засвітити свічку чи лампадку на своєму вікні.
До Дня вшанування пам’яті жертв Голодоморів в бібліотеці книжкова виставка
«Україна 1932-1933. Геноцид голодом».
Разом з учнівським і педагогічним колективом Личковецької школи взяли участь у Всеукраїнській акції «Запали свічку пам`яті». Усі зібралися біля могили у с. Личківці для вшанування 85-роковин страшного Голодомору 32-33 рр, промовили молитву та запалили свічки пам’яті за душі невинно убієнних українців.
Заплачте разом, а
не поодинці.
Зроніть сльозу за
тими, хто не зріс,
Що мали зватись
гордо — українці.
Заплачте!
Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди
стогнуть з тої днини,
Й благають:
українці, донесіть
Стражденний біль
голодної країни.
Згадайте нас — бо
ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і
хай не гасне свічка!
Ми в цій землі
житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Щоб голоду не знали люди вічно.
Ніна Виноградська
Немає коментарів:
Дописати коментар