неділя, 23 серпня 2020 р.

Хай святиться ім’я твоє, Україно!


Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.

24 серпня 1991 року  Верховна Рада  приймає історичний документ – Акт проголошення Незалежності України.
   Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а наша плідна праця буде надійною запорукою щасливого  майбуття  неньки –України!  Ми всі творимо вільну Україну. Якою вона є сьогодні та буде в майбутньому – залежить від кожного з нас. Наша мета – вільна й нероздільна Україна, земля, на якій у мирі й любові  зростатимуть  діти, запанує добробут та порозуміння між людьми.
До Дня Державного Прапора України та 29-ї річниці незалежності України у бібліотеці представлено книжкову виставку "Хай святиться ім’я твоє, Україно!", проводилася вікторина "Моя Україна".
Вітаємо з Днем  Незалежності  України! Слава Україні! 







Прапор України, прапор рідної землі


Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
           Олександр Олесь
23 серпня – День Державного Прапора України — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України.
Синьо-жовтий прапор для українців - це символ свободи і боротьби за незалежність, символ нашої національної ідентичності, він береже нашу історію, пам’ять, згуртовує й оберігає. Нехай кольори нашого Прапора будуть оберегами на шляху до успіху та процвітання рідної неньки-України!
Зі святом, український народе!
Слава Україні!









неділя, 26 липня 2020 р.

"Стійте всіма силами за Україну". Володимир Винниченко


             "Стійте всіма силами за Україну".
                               Володимир Винниченко

    26 липня  відзначаємо 140 років від дня народження українського прозаїка, драматурга, політика, громадського діяча, художника Володимира Кириловича Винниченка.  Його ім’я, як визначного політика, керівника першого українського уряду ввійшло в історію України.  Володимир Винниченко написав низку законодавчих актів УНР, і до лютого 1919 року очолював Директорію. Однак потім під тиском міжпартійних розбіжностей залишив державницьку діяльність. За підпільну агітацію, зберігання нелегальної літератури, а головне за спробу відновлення державної свідомості українців Володимира Винниченка арештовували, ув’язнювали і  він  був вимушений емігрувати, але Україна завжди була в його творах, в душі і серці. За своє бурхливе життя написав півсотні оповідань,понад 15 романів, два десятки п’єс,що ставилися на сценах багатьох міст Європи. Він визнаний і як живописець – автор портретів, пейзажів, натюрмортів. Нині понад двадцять його полотен зберігаються в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ.
З літературною спадщиною Володимира Винниченка , золотим фондом України, можна ознайомитись переглянувши книжково-газетну виставку "Стійте всіма силами за Україну. Володимир Винниченко".




неділя, 28 червня 2020 р.

Конституція: читай, знай!

В Україні сьогодні державне свято – День Конституції.
Конституція була прийнята Верховною Радою в ніч на 28 червня 1996 року – на п’ятий рік після проголошення незалежності України.  У той же день Конституція України набула чинності. Основний документ країни закріпив правові основи України, суверенітет і територіальну цілісність.
Прийняття Конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Щиро вітаю усіх із Днем Конституції. Бажаю вам завжди пишатися нашою державою та пам’ятати про свої права і обов’язки.  В бібліотеці  книжкова викладка «Конституція: читай, знай!»





неділя, 17 травня 2020 р.

Я СЛУХАЮ МУЗИКУ, КОЛИ...




Зі сторінки проєкту «ЕСЕ»:
#ВІКТОРІЯ_ЧУПАК #ІСТОРІЯ_ЯКУ_МАЮТЬ_ЗНАТИ_07
Ми неймовірно тішимося, що отримуємо твори, які змушують нас, дорослих, на хвилинку зупинитись та поринути у глибокі роздуми.
Проєкт "ЕСЕ" саме про таких дітей та їхні щирі і дуже важливі сьогодні історії.
На цьому тижні журі конкурсу особливо відчуло та співпереживало історії 14-річної #ВІКТОРІЇ_ЧУПАК з села Личківці (Гусятинського району, Тернопільської області).
У своємо есе 8-класниця Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Личківці (https://www.facebook.com/shkola.lychkovetska) розповіла, "як пахне музика" і, читаючи її історію, цей "запах музики" був відчутний та досить знайомий багатьом.
Ця розповідь, займає своє особливе місце у друкованому виданні проєкту #ІСТОРІЯ_ЛЮДИНИ_ЯКУ_МИ_НЕ_ЗНАЄМО.
Ми дякуємо Вікторії за її справжнє відчуття життя та можливість привернути увагу до доволі непростих речей, і сподіваємось побачити її твори знову.
#есе #эссе #essay #ese_now #конкурсесе
#kolleraha #gugaentertainmentgroup #МіжнароднаМолодіжнаПлатформа #ВсеукраїнськийКонкурсЕсе #esewritenow #КМАН #kyivska_man ЕСЕ знаходиться в Україна Ukraine.

ВІКТОРІЯ ЧУПАК: Я СЛУХАЮ МУЗИКУ, КОЛИ...
14 років, с. Личківці (Гусятинський район, Тернопільська область), 8 клас, Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Личківці (https://www.facebook.com/shkola.lychkovetska)
https://www.facebook.com/victoria.vika.351
     На планеті Земля не існує жодної людини, яка б не мала пристрасті слухати музику і легенько підспівувати. Кожен з нас народжується з певними талантами, але любов до музики лунає в кожному людському серці. Музика оточує нас повсюди.
Особливо я люблю музику природи: ніжний спів пташок, шелест літньої трави, падіння важких крапель дощу, легенький плескіт хвиль річки Тайної. А яка чарівна музика сходження ранішнього сонця, воно безмовно купається за пухнастими хмарками і зігріває нас своїм теплом. І я люблю цю безмовну музику сонця, так як сонцепоклонник Михайло Коцюбинський.
А яка прекрасна музика народження нового життя! Стомлені крики матері, перший крик первістка. Пам'ятаю, як у моєї тітки народився синочок, то вона довго згадувала його перший крик. Це також музика. Музика найпрекрасніша у житті кожної людини. Вона лунає на святкуванні дня народження, хрещенні діток, весіллі. На жаль, вона й ллється жалем на похоронах… Її нотки викликають сум, жалість, розчарування… Все життя пішло.
Музика лунає на війні… Там у неї зовсім інший присмак. Бажання вижити, перемогти ворога, вибороти  краще життя для майбутніх поколінь. Музика лунає у рясних краплях вдів, сиріт, людей, яких зачепила війна. Плач згорьованої матері це також музика, сумна, сумна… Шелест червоної калини на могилі патріота також музика…
У давнину козаки йшли у бій з піснею, вона піднімала бойовий дух, давала віри у краще життя і допомагала у боротьбі.
Музика щоденних новин рідко піднімає нам настрій, часто ми переживаємо. Цієї весни залунала музика Корона-вірусу. Люди почали переживати за свої життя і поховалися у величезних коробках-будинках за ноутбуками та новинами проводили більшість свого часу. 
Музика хвороби, музика смерті вмить оповила світ. Це голосить згорьована планета, яка потопає у нашому смітті. Особисто я не вірю, що вірус виготовили штучно, тому, що планета очищається від непотрібної кількості шкідників. Ми люди є недобрі створіння по відношенню до своєї матінки Землі. А яка страшна музика смертності від цього страшного вірусу.
Музика супроводжує нас на роботі. Мою маму у лікарні чекають хворі із своєю незвичайною музикою, тата на будівництві. Там своя атмосфера і музика. Спеціальні будівельні суміші додають особливого шарму звуку бетонозмішувача, гудять машини, крани інша будівельна техніка.
А яка прекрасна музика синього мирного неба над головою і жовтого пшеничного поля. Легенький шелест вусатих ячменів і струнких стебел пшениці закохаєшся.
Найбільше люблю як пахнуть свіжі газети, у них свій шарм. Присмак новизни, цікавості.
А яким запахом оповиті струджені, зморщені бабусині руки…Так само, як свіже молоко від нашої рудої корови. Так пахне музика дитинства. Ті руки виростили не одне покоління дітей, обібралися бабусині руки мозолями від старості.
Круто пахне горище у нашому будинку. Там у шафі акуратно поскладані наші з братиком маленькі одежинки, іграшки, речі, які бачили наше дитинство, це також музика минулого, до якого ми вже не повернемось.
Як пахне музика кишенькових грошей? Коли у тебе за душею є на прожиття ти можеш піти у піцерію, купити собі смачненьких цукерків або якусь прекрасну сукню. Мої батьки привчають нас з братом розумно тратити. Бо ж ті паперові купюри важко приходять та швидко відходять.
А яка чудова музика моря. Солоду літнього відпочинку, де немає ніяких проблем, переживань, невивчених уроків, не поприбираних кімнат. Там тільки солена вода, пишні хвилі, поодинокі дельфіни видніються з-за обрію. А дорогою додому виділяються рясні баштани Херсонщини і ти купляєш у дідуся кавун прямо з поля. Той кавун там зовсім інший смак несе, обпалений східним сонцем. Там зовсім інша музика.
Музика лісу ще краща від моря. Там ми черпаємо силу, наснагу, чисте повітря, збираємо гриби, їдемо сім'єю на велопробіжку.
Музика сміття жахлива і непривітна. Воно повсюди. І в річці, і в лісі, і на полю. Його вітер іноді підкидає все вище і вище. Така та музика сумна.
Музика церковної служби щира, піднесена, милозвучна, а гімн «Боже , великий єдиний…» піднімає душу, вселяє віру у краще життя.
Музикою першовересня зачаровуються люди і так вона триває до кінця навчального року. Запах свіжої фарби, нових підручників та зошитів.
Ще існує музика прекрасного. Усе хороше і гарне любить моя мама. У неї завжди чистота повсюди, охайна зачіска, легенький макіяж, випромінює своє захоплення мною аж у очах сльози радості тремтять. Моя мама прекрасна господиня, у неї завжди виходять смачні страви, торти, вона любить усе гарне і вчить нас прагнути лише до кращого.
Як пахнуть заробітки? Може сказати моя подружка. Вона завжди чекає тата з-за кордону або часто їде до нього в гості. Але то ще не біда, мама завжди біля неї і охороняє її своїм ніжним крилом. А як звучить музика однокласниці, коли мама залишає їх з братом та бабусею і їде у далекі світи бо батько їх покинув?
Там зовсім інше звучання… Там зовсім інше рано без мами… Мама – це людина яка носить у собі ніжну мелодію солодких ранків, добрі поради в житті, допомогу у будь-яких починаннях. Вона може не купити собі чогось нового, а лише все нам. Бо ми її діти і готова віддати життя за наш добробут.
Яка музика звучить у далекобійника в машині? Його життя – це кімнатка невеличка, там він їде, їсть і спить і по півроку не бачить свою сім'ю, але він вже звик і чемно їде по дорозі з перешкодами у будь-яку погоду до місця призначення, ще й слухає музику про дорогу.
Пісні у виконанні відомих виконавців приходять в моє життя тільки тоді, коли мені погано. Тоді, коли весь світ проти тебе, на допомогу прилинають ніжні та зворушливі нотки.
Я вважаю, що музика моя подружка і крокує разом зі мною через життя, буденні проблеми, школу, перше кохання. Коли у мене все «клеїться», то не маю часу слухати музику, бо руки киплять від роботи, а думки від планів. Слухаю музику, коли їду в автобусі, йду далеко або у друзів на дню народженню.
У сучасному світі музика має зовсім інше значення. Вона хвилює юне серце дівчат, а також і хлопців. По-перше, це можливість поплакати у подушку за своїми підлітковими невирішеними проблемами. По-друге, підняти собі настрій. По-третє, поспівчувати головній героїні у її життєвих проблемах. В умовах карантину, коли батьки на цілий день йдуть на роботу я з братиком залишаюся вдома, виконую свої домашні завдання, допомагаю написати його «домашку», прибираю та інколи готую їсти під музику. Під час карантину вона мене дуже врятувала.
Отже, я вірю у те, що музика буде приносити у наше життя лише позитивні моменти.
P.S.: Есе опубліковано без редагування з повним збереженням стилю та пунктуації автора.
        Ми підтримуємо читачку нашої  бібліотеки  Вікторію, учасницю гуртка "Журналістика", керівником і натхненником якого є вчителька української мови і літератури  Личковецької школи О.М. Гаврилюк. Перемог Вам!

День пам'яті жертв політичних репресій



Український інститут національної пам'яті.
День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні. Цього року він припадає на 17 травня.
Одним із символів тих страшних подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, тут співробітники НКВД закатували та убили від 15 до понад 100 тисяч осіб.
Масштабна кампанія масових репресій у СРСР у 1937-1938 роках отримала назву "Великий терор".
Ініціаторами ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства було керівництво СРСР й особисто Йосип Сталін.
Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
Пам'ятаймо жертв "Великого терору" і не пробачаймо злочини, що чинила радянська влада, щоб такий жах ніколи не повторився знову!
Детальніше про День пам'яті жертв політичних репресій у  інформаційних матеріалах - https://bit.ly/2Zai1C6
Світла пам’ять всім жертвам політичних репресій.





«Солодка Даруся», або «Драма на три життя» — роман української письменниці Марії Матіос, який був написаний в період з лютого 2002 р. по травень 2003 р. та вийшов друком у 2004 р. Розповідає про гірку долю Дарусі та її батьків, понівечених радянським НКВД у довоєнний та післявоєнний період окупації радянськими військами Західної України

неділя, 10 травня 2020 р.

Мати - символ добра на землі


                                                                                      Дорогі, милі мами  читачів нашої бібліотеки!
Від щирого серця вітаю вас зі святом - Днем Матері! Мама - це найдорожче і світле, що є на світі. Вона завжди радіє успіхом своїх дітей, підтримує їх , завжди щиро переживає за кожен пройдений крок. Немає людини ближче і рідніше! Нехай ваші серця зігрівають любов і турбота близьких! Кожен день буде наповнений радісними і приємними подіями! Щастя, здоров'я, благополуччя, душевного спокою і любові! Миру і затишку у вашому домі! Хай світлом і добром відгукуються у душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!
Дякую Вам за  ваших дітей – помічників і друзів   бібліотеки! Ми усі вітаємо зі святом Вас, милі, ніжні матері.  Живіть довго і щасливо! До скорої зустрічі!