як до живих джерел глибоких,ми припадаємо до книг...

        Від Міжнародного дня дитячої книги  (2 квітня) до Всесвітнього дня книги (23 квітня) бібліотека наповнена дитячими голосами, виставками для дітей, переглядами нових надходжень, іграми, казковими загадками, літературними вікторинами. Це місяць квітневого дитячого читання, адже наукою доведено: діти, які читають на дозвіллі, мають більший словниковий запас, сильніші в орфографії, математиці, фізиці, інших точних науках. До того ж читання має ще одну корисну властивість – доведено, що воно знижує рівень стресу на 68%. У нашому неспокійному світі діти теж піддаються стресам. І читання  – дуже гарна  терапія. Читати - це цікаво! Змалечку привчена до книжки дитина розуміє, що читання – це насолода.

      В бібліотеку завітали учні 1-го класу ( класний керівник Сталена Л.М.). Чесно кажучи, я переживала чи не надто складні завдання підготувала, але мої маленькі читачі відгадали усі загадки, назвали усіх казкових героїв (використали відео проект «З любов’ю до дітей») і з цікавістю переглянули виставку дитячої літератури «Книжечка новенька – для дітей». Звучали пісні « Казки мої улюблені», «Вийди, вийди сонечко»  у виконанні другокласниць і моїх помічниць – Олесі Оліяр, Інни Андреїв, Алінки Ільчишин.

   

 

Читайте, хай не буде жодного дня, коли ви б не прочитали хоч однієї сторінки з нової книги. Перед книгою віками в шанобі схиляло голову людство, вважало її своєю святинею.

         І прочитайте 10 заповідей спокою від Івана Павла II ,в яких п'ята заповідь гласить:

    «Саме сьогодні відведу кілька хвилин свого часу для читання. Як їжа потрібна тілу, так добра книжка потрібна для духовного життя».
      Користувачі бібліотеки уважно стежать за подіями у літературній столиці м. Київа,адже тут проходить один із найвідоміших книжкових фестивалів " Книжковий Арсенал -2016"( з 20.04 по 24.04).

Хресна дорога

     У Великодній піст християни мають святий обов’язок пройти Хресну дорогу – спеціальну молитовну практику, котра дає можливість пригадати все те, що пережив Ісус дорогою на Голгофу.  Хресну дорогу пройшли прихожани церкви Святого Миколая с. Личківці разом з отцем Андрієм. На кожній стації відбувалося передавання та несення символічного Хреста групами осіб.  

       І продовжу свою розповідь віршем Людмили Осідак :

         Ридайте, люди, розп’яли його

         Колючим терням, цвяхами – гріхами

         І так несли через усе село

         Із біллю в серці, з молитвами.

                             О, милий Боже мій, прости

                             Бо я частинка твого болю,

                             Дозволь до тебе ще прийти

                             Й покаятись перед тобою.

         Отак моліться, бийте себе в груди,

         І вірте, що прийде ще час,

         Коли щасливі стануть люди

         Бо Бог є милосердніший за нас.

Василь Шкляр.Чорне сонце.

        Василь Шкляр – письменник, символ нашої національної самосвідомості, автор всенародно улюблених бестселерів «Чорний ворон»(«Залишинець»), «Маруся», «Кров кажана», «Елементал», «Тінь сови», «Ключ». Найпрестижніша з численних літературних нагород Шкляра – народна Шевченківська премія.

        Презентую новий твір Василя Шкляра «Чорне сонце» - Думу про братів азовських – мертвих і живих героїв незламного батальйону «Азов», які у серпні 2014 року своєю кров’ю викарбували на землі іловайській: «Герої не вмирають»,  «Слава Україні!», «Героям слава». Герої Василя Шкляра – це сучасні чорноярівці, упівці, його ще зовсім юні друзі – мудрі, дотепні, щирі, справедливі, чесні, відважні й безкомпромісні.

      Українське національне радіо створило унікальний проект «Авторські читання». Тож з 11 квітня о 22.10 кожного дня, крім вихідних, Ви зможете насолоджуватися сучасною українською літературою у прочитанні самих  авторів. Це неймовірна нагода сповна почути весь задум письменника, його почуття, зрештою емоції, якими він наділяв своїх героїв. Слухайте і читайте в бібліотеці метра сучасної української прози – Василя Шкляра і його повість «Чорне сонце», перший твір про сучасну визвольну війну українських оборонців на Донбасі. В бібліотеці для вас виставка одного автора « Василь Шкляр. Чорне сонце», книги для якої люб’язно запропонував користувач бібліотеки пан Богдан.
 

  

Інтернет. Комп'ютер. Книга.

            У світі швидкими темпами розвиваються інформаційні технології. Інтернет стає все доступнішим, всесвітня павутина є неоціненним джерелом інформації та комунікації. Виставку книг «Інтернет. Комп’ютер. Книга» переглянуло вже чимало користувачів бібліотеки. Це – книги  і для «всезнайок» і для початківців, порадники для тих, хто хоче подружитися і бути з комп’ютером на «ти». Користувачі бібліотеки послуговуються як порадами бібліотекаря так і волонтерів. Ці навчальні посібники стануть вам у пригоді.

поетичне знайомство

   Віддай людині крихітку себе.

   За це душа наповнюється світлом.

                              (Ліна Костенко)

       Такі слова можна сказати про нашу односельчанку, читача бібліотеки Людмилу Осідак.  Дивовижні вірші народжуються у неї з-під пера. Я захоплююся її майстерністю володіти словом, висловити побачене , наболіле на папері, її поетичні рядки заворожують непідкупністю, любов’ю до рідної землі, до всього чистого і безмежного. Тож запрошую до розмови пані Людмилу:

  Я не жалію, вибрала сама

  Собі в житті тернисту я дорогу…

  Весна чи літо, осінь чи зима

  В моїй душі – за все я вдячна Богу!

  Я народилася у мальовничому селі Личківці.  Тут зросла і складала перші слова у рими, немов осінні золоті листочки у букет. Але проходив час, оживала земля,виростало нове листя, квіти,  плоди…

І тепер,  я так хочу вірити, прийшов  мій час зібрати весь врожай і подати вам,  мої читачі!

                                                                    Щиро Ваша Людмила Осідак.

 
                 Прийди до мене,Богородице

Прийди до мене, Богородице,

Благослови нас на добро,

Нехай з тобою сіє й родиться

Любові й  злагоди  зерно.

Прийди, Царице ти Небесная,

І віру нашу укріпи,

Щоб ми любові перевеслами

Свої серця переплили.

Коли гріхи життя отруїли,

Немає виходу з пітьми.

Прийди до мене, Непорочная,

І від гріха нас всіх звільни.

І в час, коли рука ворожая

На нас замахується знов.

Прийди до мене, Мати  Божая,

Візьми нас всіх під свій покров.

Коли немає ласки матері

І слова доброго не чуть

Прийди до мене, Божа Матінко,

І хоч хвилиночку побудь.

В часи, коли негода лютая

Морозом серце обпіка

Прийди до мене, Всемогутняя

І нас очисти від гріха.

І в мить, коли життя вривається

Уста в останнє просять не води…

Тиха молитва в небо піднімається

Прийди, Заступнице, прийди!

***

             Герої не вмирають

Ти перший раз схилилась на коліна,

Кривавими умилася слізьми

Скорботна мати,  мати -  Україна

Тебе такою ще не бачили всі ми.

            Ти так багато в світі пережила

Заслання, тюрми, найми чужини.

Тепер тихенько голову схилила

Бо гинуть діти, хоч нема війни…

Та що ж це є, що брат іде на брата?

І очі застеляє пелена.

Чи може бути більша в світі втрата

За ту, яку тепер несе вона?

Не ті лягли, що землю розділили,

Що продавали й купували все,

А ті, що завжди вірили й любили

Її убогу, та й понад усе.

Шумлять тополі разом з яворами,

Блакитне небо, сонце золоте.

Свіжа могила, квіти з прапорами

І рветься серце: « Та за що це все?»

Немає слів, щоб горе описати

Яке вона в собі нести повинна

Героя мати, Україна – мати,

Сумна і чорна, наче домовина.

А вже на зустріч їй біжать внучата

Цілують, туляться і ніжно обіймають

Ставай з колін скорботна сива мати

Сльозу змахни…  Герої не вмирають!

***

    І наше поетичне знайомство обов'язково продовжиться...