Легенди українських озер

   

      Бог наділив Україну неймовірної краси краєвидами. Чи в гори підіймаєшся, чи проходиш повз водойми – скрізь мальовничі пейзажі. Чого лише варті наші озера!  Їх налічується близько 20 тисяч! Є серед них найглибші і найбільші, а є – найзагадковіші. Є озера, оспівані у віршах, а є такі, котрі здавна і донині оповиті старовинними легендами та загадками. Тож, пропоную найцікавіші факти про озера України:

   1)Перший український 3D – фільм жахів було знято у Карпатах на берегах мальовничого озера Синевир.

   2) Ялпуг – найбільше озеро України природного походження. Його площа сягає 149 км.кв., а розташоване воно в Одеській області. Цікаво те, що Ялпуг входить у трійку найбільших озер Європи.

  3)  високо в Карпатах, на схилі гори Гутин Томнатик на висоті 1801 м. над рівнем моря розташоване озеро Бребенескул – найбільш високогірне озеро України. Вода в ньому чиста і прозора.

  4) озеро Біле знаходиться на Рівненщині. Вода в ньому має цілющі властивості.

  5) озеро Несамовите, що на Закартатті, має славу наймістичнішого.

  6) На Хмельниччині, за 17 км від міста Ізяслава, є озеро, яке, за легендою, утворилося за одну ніч, коли у безодню провалилося ціле  поселення разом із церквою.

7) торік на заповідній території Волині висохло озеро Нечимне. Свого часу воно було одним із улюблених куточків відпочинку видатної української поетеси Лесі Українки і оспіване  в  «Лісовій пісні».

І не забудьте про солоні солотвинські озера, а також про «блакитні очі Волині» - Шацькі озера, та багато ін..                              Щасливої мандрівки!

     В бібліотеці  усі бажаючі могли приєднатися  до  пізнавальної вікторини «Легенди українських озер».

Покликаний Україною

                                                                                 Господь багатий нас благословив

 Дарами, що нікому не підняти.                                       Олег Ольжич

                                        

      21 липня відзначаємо 110 – річчя від дня народження поета, історика та політичного діяча Олега Ольжича. Тепер, коли його ім’я повернули із забуття, ми читаємо прекрасні вірші Ольжича, які дивним чином перегукуються з подіями, що відбуваються в Україні нині. Оле́г О́льжич  очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939–1941), заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з 05.1942), Голова ПУН ОУН (01.1944—†10.06.1944).

     Проте Олег Кандиба – таке справжнє ім’я поета – був ще й археологом із світовим визнанням. Його батьком був відомий український поет Олександр Олесь.

      О.Ольжич — автор двох прижиттєвих збірок: «Рінь» (1935) та «Вежі» (1940). Третя, посмертна, збірка «Підзамчя» вийшла в 1946 р. Писав цікаву прозу і пристрасну публіцистику. Всією творчістю утверджував у читачів героїчний світогляд, героїчний чин, який тільки, навіть ціною власного життя, може привести до свободи.

  25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув’язнений у Целенбау — окремому блоці для особливо важливих в’язнів на території концентраційного табору Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944.

    За свої неповні 34 роки життя він зумів здійснити те, про що інші можуть лише мріяти. Він любив нас і вірив,що зможемо жити гідно у своїй державі. Користувачі бібліотеки ознайомилися з викладкою літератури «Покликаний Україною»  та переглянули презентацію на тему: Олег Ольжич.