Я в серці маю те,
що не вмирає!
25 лютого
виповнюється 148 років від дня народження Лесі Українки (справжнє ім’я: Лари́са
Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; 1871 — 1913) — українська поетеса, письменниця,
перекладач, культурний діяч.
Історії її життя
оповиті легендами й міфами, правда переплітається із вигадками. Незаперечно
вартісними залишаються її твори, написані рукою сильної, сміливої й прекрасної
жінки...
А вірші Лесі Українки
– це джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу. У своїх поезіях Леся
Українка, попри важку хворобу, ніколи не нарікала на свою долю, а продовжувала
боротися.
Вислови Лесі
Українки, що стали крилатими мають глибокий філософський зміст:
*Ні, я жива, я
буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмира…
*Адже любов, як
вода, несе і крутить, грає, рве, пестить, голубить, топить. Де жар, вона
кипить, а зустріне холод — і
стане льодом.
*Потрібно цінувати
те, що маєш, а не те, про що мрієш.
*Без надії
сподіваюсь!
*Поетична мова —
це найприродніша мова.
*Ти мене убити
можеш, але жити не примусиш!
*Ту брехню, що
справдиться, всі правдою зовуть.
*Не раз, хто
забувається про завтра, той має вічність.
*Краса – змагання
до досконалості.
*Мене любов ненависті
навчила.
*Хто не жив
посеред бурі, той ціни не знає силі.
Для вас в бібліотеці тематична книжкова викладка «Ти себе Українкою звала…».
Немає коментарів:
Дописати коментар