середа, 8 травня 2019 р.

Хай же ніколи не буде війни


8 та 9 травня відзначаються Дні пам'яті та примирення та пам'яті жертв Другої світової війни в Європі, проголошені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Символ відзначення Дня пам’яті та примирення – квітка червоного маку.
Найкривавіша війна в історії пройшлася всіма українськими землями, руйнуючи все на своєму шляху. Понад 9 мільйонів українців загинули, ще 5 мільйонів залишилися без даху над головою. Загалом Друга світова забрала життя 60 мільйонів людей по всьому світу.
  Згадаймо, вшануймо усіх, хто наближав День Перемоги, відстоював Мир тоді і тих, хто робить це сьогодні – на блок-постах і українських кордонах, волонтерських центрах, госпіталях, всюди, де формується наша українська міць.

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро — водою і вогнем.

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря! —
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, —

той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.
          Ліна Костенко


Немає коментарів:

Дописати коментар