пʼятниця, 23 червня 2017 р.

Війна відгриміла, та пам'ять жива

                         
22 червня  День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
 Щорічно  відзначається день пам’яті українців, загиблих у часи Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Складно уявити, але страшні події позбавили життя мільйони українців, увірвалися горем і болем  в кожну українську домівку,  пройшли через серця і  долі наших співвітчизників.
Згідно з указом Президента України від 17 листопада 2000 року, день встановлено з метою: «…всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…».
 Велика Вітчизняна війна тривала з 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Вона стала важливою складовою Другої світової війни.
 Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
 З нагоди відзначення Дня скорботи і вшанування пам`яті жертв війни в Україні у бібліотеці  діє виставка-пам`ять „ Війна відгриміла, та пам'ять жива”.













Пам’ятаємо. Вічна пам'ять загиблим.
Честь і слава живим героям!


неділя, 11 червня 2017 р.

Маленька святиня

          Цікаві, вражаючі дописи створює наша односельчанка Олеся Гаврилюк (Шмира), але з недавньою публікацією  в газеті "Вісник Надзбруччя".-2017.-2 червня пропоную Вам ознайомитися:
                                  Маленька святиня
   Незвичайним  дивом   мого рідного села Трибухівці є  джерельце із цілющою водою, яке притаїлось у долині лісу  Дубина.  Як  розповідають старші люди,  дуже  багато разів  у  тому місці  з’являлася  Пречиста Діва Марія. Часто мені   розповідала  матуся, як люди  із усіх  усюд  йшли та їхали   до  джерельця,  до чуда Пресвятого. Одна з легенд  мовить про те,  як  дівчинка у  рідкому на  той час лісі  випасала  отару  овець.  Враз несподівано  насунулася  страшна і темна   хмара,  пастушка у відчай не впала, а щиро молилася та просила  у   Всевишнього порятунку. Невблаганно  з  неба  падали  важкі   краплі   дощу, страшно лютував вітер, а бідолашна, не  втрачаючи надії,  молилася і молилася. Тоді  перед очима пастушки  з’явилась  Діва  Марія,  навколо  якої не  було дощу,  а лише з-під  ніг витікало  джерельце. Не  вагаючись, дівча  погнало отару  перед,
туди,  де  не було стихії. Так, завдяки  Пречистій, дівчинка  та її вівці  залишилися живими і неушкодженими. Напевно,  заступництво було  нагородою  за  щирі  молитви  зі сльозами на очах  юної пастушки. Де  тут  правда, а де вигадка  не  знаємо, а лише з уст в уста передаємо  коротеньку легенду  про  появу Богородиці ще у  далеких часах.
    Не раз сім’я Андреєвих, що жила поблизу джерельця і  щоденно брала з нього воду для себе та домашніх тварин, бачила образ Пресвятої. На сьогоднішній день ні сім’ї Андреєвих,  ні сліду від їхньої хатини не залишилося.
    Спекотним літом, коли землю почали вкривати нічні  сутінки, тракторист, що закінчив свою роботу на полі, прийшов до  джерельця  втамувати  спрагу.  Дивно, але  на воді у білому вбранні стояла  Мати  наша  Небесна,  через  декілька хвилин Вона промовила до нього:
-  Молися, молися, молися…
Тракторист вирішив покликати своїх товаришів,  що  чекали  на полі,   та   коли повернулися,  то побачили лише  яскраве  сяйво, яке невдовзі зникло.
     1  липня 1990 року усі люди з навколишніх сіл району  з’їжджалися до лісу Дубина, бо там на старому пеньку з’явився образ Діви Марії. Дехто з  людей бачив на стовбурах  дерев «образки» з життя святих, хтось і Марії на пеньку не помічав, можливо, йому бракувало віри та щирої молитви. Жителі села стверджують, поява образу Матері Божої  –  хороший  Божий  знак,  бо згодом Україна отримала довгоочікувану незалежність. Восени  того ж року сільські майстри почали будувати капличку.
     У понеділок 19 січня  2009 року  на  свято  Водохреща серед людей,  які   зазвичай  приходять  туди   помолитися та попросити  ласки у Господа на одному тамтешньому  грабі  побачили образ Матері Божої. Діва  Марія була одягнута у рожеве  плаття,   вкрите   голубим  омофором,  на голові  біла хустинка.  Усі присутні  здивувались,  і  коли  повернулися  додому,  то  звістка про   появу  образу  Матері  Божої облетіла  усе  село. Прочани з різних сіл приходили туди. 
     Влітку,   коли  буяють  зелені  трави і мелодійно співають пташки, проводить відправи місцевий отець.  
        21 травня відбулася посвята Хресної дороги, яку там спорудили своїми коштами парафіяни до них долучалися охочі. Отож, спішімо до «маленької Зарваниці» просити у  Господа  Бога ласки  для усього світу та людей землі.

                                                                                                   Олеся Гаврилюк
          З добіркою публікацій авторки можна ознайомитися в сільській бібліотеці. І, скажу по правді,це буде для Вас захоплююче, пізнавально і  цікаво.




Варто знати...про читання

      Проводячи огляд преси звернула  увагу на цікаву публікацію в газеті і знайомлю з нею Вас, шановні читачі:
   Оригінальне дослідження провели нейрофізіологи інституту Макса Планка в Берліні. Науковці дослідили, як фантастично змінюється наш мозок, коли ми читаємо. Вони вчили групу безграмотних індійських жінок читати і за допомогою томографа фіксували, що ж відбувається всередині голови людини внаслідок цього. Результат вразив вчених. З’ясувалося: чим більше читає людина, тим синхронніше працюють нейронні ланцюжки, що з’єднують найскладніші ділянки  її головного мозку.
      Дітей регулярне читання не лише розвиває, а й призвичаює до творчого та аналітичного мислення, робить більш організованими. Про вплив читання на мову, мислення, пам'ять можна прочитати в статті «Книга – це коктейль для…мізків» (Експрес, 2017,5 червня).






пʼятниця, 9 червня 2017 р.

У колі бібліотечних друзів

          Сьогодні, 9 червня, в Україні та у всьому світі відзначають Міжнародний день друзів. Свято з'явилося ще в першій половині 20 століття, щоб нагадати людям про важливість дружби і друзів. Напевно у кожної людини знайдеться хоча б один друг, який є надійною опорою в різних життєвих ситуаціях.
         Друзі — це найближчі люди для кожного. Здавна дружба вважалася високою людською цінністю. Багато мислителів говорили, що у двох друзів одна душа на двох. Адже кожна людина сама для себе визначає, що таке справжня дружба і хто є його найкращим другом.
 Привітайте і ви свого друга в це чудове свято, щоб висловити найтепліші почуття та подяку.
 В День друзів  вітаємо всіх користувачів бібліотеки веселою годиною-потіхою «У колі бібліотечних друзів»:


  

понеділок, 5 червня 2017 р.

Мудрець нації

            

     «Моліться і працюйте, любіть і живіть в мирі» - такий заповіт залишив  по собі Патріарх усіх греко-католиків Любомир Гузар. Сьогодні ми прощаємося з видатним українцем, великим християнином, унікальною особистістю – Блаженнішим Любомиром Гузаром.
 УГКЦ проголосила Любомира Гузара всенародним молільником за мир в Україні. 
          Книги-бесіди Блаженнішого Любомира стануть для читача нагодою по-новому поглянути на буденні речі, переосмислити деякі аспекти своєї праці та взаємин з іншими, а також глибше пізнати засади духовного життя. Він знаходив правильні і потрібні слова у найскладніші, найнезрозуміліші часи в історії нашої країни, вів за собою тисячі людей дорогою любові й поваги до іншого, залишив нам великий спадок із своїх висловів, що можуть служити українцям заповітом.
«Хай у Вас все буде добре. Пам’ятайте, що любов-то основа всього на світі. Будуймо оази любові…»
       У своїй бібліотечній праці я теж часто, разом з читачами, зверталися до Його мудрих слів і настанов. Пропоную усім ознайомитися з найвідомішими цитатами Любомира Гузара, якого любили за простоту, глибинну мудрість та безмежну щирість.




неділя, 4 червня 2017 р.

2017-рік Японії в Україні


                З метою зміцнення зв'язків між Україною та Японією президент оголосив 2017 рік Роком Японії в Україні.
 У рамках проведення  Року  Японії в Україні учитель  Дутчак Людмила Іванівна провела майстер-клас з виготовлення орігамі. У класі була підготовлена виставка робіт, виготовлених у цій техніці,  в бібліотеці  Личковецької школи оформлено  тематичну виставку «Цікава країна Японія» присвячена японській історії, культурі, традиціям.





      






 Офіційний логотип "Року Японії в Україні присвячений  святкуванню 25 річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною.


   Японія відома своїм економічним дивом, її культура вирізняється вічним прагненням до краси. Унікальним  є ставлення японців до природи. Цей народ захоплюються натуральною красою пейзажу, квітів, моря, яку здавна оспівує у віршах. Щоб більше дізнатися про Країну Сонячного сходу  ознайомтеся в сільській бібліотеці   з тематичною викладкою літератури  «2017-Рік Японії в Україні». 




Ось така вона Японія. І якщо зацікавитеся, то побачите – є чого навчитися або хоч взяти за приклад.

Дитинство різнобарвне і щасливе

                                                                    
    На початку червня відзначили радісне свято - День захисту дітей  і, напевно, не випадково розпочинається пора літніх канікул. Любі наші діти,  ви – цвіт нашої нації, ви - майбутнє України і нехай мир зійде на нашу благодатну землю, нехай всіх діточок зігрівають ласкаві промені сонечка і повсюдно дзвенить на Планеті дитячий сміх. Країна дитинства – країна казкова і тому   розпочинаємо  «Веселкове бібліотечне літо»: книжкове, казкове, загадкове, пізнавальне,  танцювальне, відпочинкове,  кольорове і веселкове.