Ще з часів Київської Русі українці
прагнули вільно жити, сповідувати традиції та звичаї, зазнаючи при цьому утисків і поневірянь.
Історичні умови склалися так, що на наших землях постійно панували інші народи,
сусіди – зайди. Співвітчизники віками боролися за свою свободу і лише нинішнє
покоління, наші сучасники у 1991 році вибороли її. Ця визначна дата навічно
увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала
нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові,
демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи,
економічного зростання і культурного піднесення.
З нагоди великого національного свята нашої
державності – Дня Незалежності України в Личковецькому будинку культури
відбулося свято «Хай квітне щаслива моя Україна». Прозвучав Гімн України і
розпочав святкове дійство сільський голова С.М.Дуда .З благословення отця Олега і
хлібом – сіллю на вишитому рушнику зустрічали на сцені учасники художньої самодіяльності усіх
присутніх. Лунали пісні, які присвятили нашій Батьківщині, нашій Україні, її солов’їній
мові , отчому краю.
Зачаровували дуети ( як і
соло) сестер Оксани та Наталії Вонс, Олесі та Іринки Оліяр, Алінки та Олесі
Ільчишин, О. Малкович та М. Шовдри, виступи ансамблю дівчат ( М.Башуцька, В.
Чупак, Н. Ласюта, В. Футрик, Ю. Вовк). Звучали твори для саксафона ( А. Град),
бандури ( О. Лещук). Піснями, що зцілюють душу, підносять дух, вселяють надію
радували вокалісти Н. Старенька, А. Заєць, А. Пащенко. Пісню «Моя земля» мовою
жестів виконала О.Струтинська. Болить сьогодні зранена душа нашої держави України,
болять серця матерів, наші серця і душі – такий мотив прозвучав у пісні « А
мати жде..» у виконанні С. Фірман. Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе, тож завжди
хоче сказати найкращі слова, як в прочитаних поетичних рядках Л. Осідак.
Гучними оплесками глядачі зустрічали виступи
танцювальних колективів Личковецького будинку культури під керівництвом Т. Дмитрик.
Пісню з побажаннями щастя, добра і любові дарував глядачам С. Стадник.
Нехай не міліє джерело нашої
віри, надії, любові до рідної землі, додається енергії, снаги, впевненості у
власних силах. Нехай же завжди перебуває в наших серцях Бог і Україна. Адже, як
співається в пісні – «Україна – це ми» ( О. Вонс). І на завершення свята прозвучали щирі душпастирські
слова отця Андрія.
Ведучими свята були В.
Футрик та Л.Андреїв, художній керівник М. Пласконь.
В фойє будинку культури розгорнуто виставку
творчих робіт вихованців художньої
студії під керівництвом Наталії Семак.
В Личковецькій сільській
бібліотеці користувачі мали можливість переглянути книжкову виставку «Ми віримо
в майбутнє твоє, Україно!», віртуальну мандрівку і виставку – подорож «Атлас
нашої країни». З 30 липня всі бажаючі приєдналися до прослуховування спецпроекту « Лекторій: 500 хвилин про Україну»,
де експерти й громадські діячі аналізували останні 25 років життя країни.
А для юних читачів цікавою
була гра – вікторина « Склади карту України» ( дитячий урядовий портал)
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
Немає коментарів:
Дописати коментар