…Я
жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не
вмирає…
Леся Українка (Лариса
Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у Новограді-Волинському. Мати її —
письменниця Олена Пчілка і батько — юрист багато уваги приділяли гуманітарній освіті
дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи.
Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М.
Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло
ранньому входженню Лесі в літературу: в дев'ять років вона вже писала вірші, у
тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі “Зоря” було
опубліковано два вірші (“Конвалія” і “Сафо”), під якими вперше з'явилось ім'я —
Леся Українка.
Леся Українка залишила велику й цінну
літературну спадщину, незважаючи на те, що все своє життя тяжко хворіла. Останні
роки життя пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ, де вона й
померла в серпні 1913 року в Сурамі на 42 році життя. Похована на Байковому цвинтарі
в Києві.
Про велику українську поетесу Лесю Українку
про її життєвий шлях вела розмову вчителька української мови і літератури О. Д. Ковтуцька з учнями 6 – го класу на літературній годині «Сила
духу, мужності й краси».
Користувачі сільської бібліотеки ознайомилися з книжковою виставкою
«Мужність і сила духу Лесі Українки».
Немає коментарів:
Дописати коментар