Палахкоче свіча поминальної нині молитви

25 листопада українці та світ вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932-33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.

Національні пам’ятні заходи до роковин геноциду пройдуть під гаслом "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".  Історики пояснюють: Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917-1921 років. 

Як відомо, у 1917-1921 українці відродили власну державність. Українська Революція не лише повернула нашу батьківщину на мапу світу. Нова держава задекларувала демократичний лад та дотримання основних прав і свобод людини. В Інституті національної пам’яті пояснюють: насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, репресії  — все це мало знищити українське прагнення незалежності й самих українців.

О 16:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українці запалюватимуть свічки в пам'ять про убитих геноцидом українців  та на підвіконнях осель.

Запали свічку пам’яті, молячись за тих, хто помер страшною голодною смертю у час великого  злочину проти селянства – штучного Голодомору тридцятих років. Це наш біль, наша історія, яка впродовж років замовчувалася, але завжди жила у людській пам’яті незагоєною раною, ятрила серце і душу. Про трагічну сторінку Голодомору 1932-1933 років ознайомить книжкова виставка « Палахкоче свіча поминальної нині молитви».

Довідково:

Голодомор – злочин геноциду проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду у 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”.

Голодомор залишається історичною темою, що демонструє найбільший консенсус українців в оцінці минулого. За цьогорічною соціологією, 77% вважає його геноцидом.

День Гідності та Свободи

       Сьогодні, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України - День Гідності та Свободи.  Чотири роки тому, увечері 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протест швидко став масовим, зокрема, через кривавий і жорстокий розгін студентів вночі 30 листопада 2013-го. Вже за кілька днів в центрі Києва люди облаштували наметове містечко, яке влада кілька разів намагалася розігнати силою. Закінчилася Революція гідності, як згодом назвуть ці події, втечею Януковича та розстрілом Небесної сотні. Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали героями Небесної  сотні. 
      У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Личківці Гусятинського району учні 8 класу з класним керівником Міходуєм І.В. та педагогом-організатором Храпливою А.П. підготували виховний захід «Україна – країна нескорених!».

Школярі згадували події Майдану, декламували вірші про рідну Україну, загиблих героїв та вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.

Учитель історії Вітко Л.Б. розповіла присутнім про події восени 2004 р. та у листопаді 2013 - лютому 2014 роках, побажала всім не втрачати людську гідність та вірити у щасливе майбутнє нашого народу.

 На  вшанування пам’яті Героїв Революції гідності та відзначення  День Гідності і Свободи  оформлено книжкову виставку. 

        Щиро вітаю Вас зі святом – Днем Гідності та Свободи!

Світ мрій і пригод Астрід Ліндгрен

         110 років тому народилася легендарна шведська письменниця Астрід Ліндгрен.

…Ми знаємо її з дитинства, точніше – її героїв. Хтось завдяки книжкам, хтось – завдяки мультфільмам і фільмам. Правда, для більшості знайомство з творчістю Астрід Ліндгрен обмежується Карлсоном, що живе на даху, та Пеппі Довгапанчоха. Хоча були ще і юний детектив Блюмквіст, і дочка розбійника Роня, і Расмус - волоцюга, і брати Лев’яче Серце та ін.. Авторка цих захоплюючих  історій  нагороджена Великою Золотою медаллю Шведської академії  і двома Міжнародними Золотими медалями Ганса Крістіана Андерсена. Астрід Ліндгрен авторка майже сорока книжок, перекладених багатьма мовами світу. Чимало творів письменниці перекладено українською мовою і я впевнена, що ви із захопленням прочитаєте про цікаві, веселі пригоди героїв книжок. І я, разом з учнями  4-го класу помандрували у дивовижний світ мрій  і пригод маленької дівчинки Пеппі і її друзів з повісті «Пеппі Довгапанчоха».

 14 листопада, в день народження, також вручають нагороди імені Астрід Ліндгрен одному зі шведських авторів, які пишуть для дітей. 

День української писемності та мови

       

  У День української писемності та мови - 9-го листопада традиційно відбудеться

XVII Всеукраїнський радіодиктант національної єдності і звучатиме на Першому каналі Українського радіо о 12.00. Текст звучатиме о 12.30, його читатиме доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор підручників і посібників із української мови  Олександр Авраменко. 

Девіз цьогорічного радіодиктанту – 

«Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета».

       Запрошуємо усіх охочих не лише долучитися і написати диктант, але й стати своєрідними співорганізаторами акції: створити свій власний осередок диктанту – зібратися родиною, організувати написання у закладі, де ви працюєте або навчаєтеся, адже мета акції – не перевірка грамотності, а єднання. Стати учасником радіодиктанту надзвичайно просто. Окрім бажання, необхідно мати аркуш паперу, ручку, радіоприймач, комп‘ютер, планшет або телефон з виходом в Інтернет.
  Запрошуємо приєднатися до написання диктанту національної єдності!

Журавликом на рідну землю

 

Минає 145 років від дня народження Богдана Лепкого ( народився 4 листопада 1872 р. на хуторі Кривенький (нині не існує), неподалік від с. Крегулець (нині – с. Крогулець Гусятинського району),  письменника, літературознавця, критика, видавця, редактора, перекладача, художника, педагога, видатного діяча української та польської культур.

Він усе життя і весь талант присвятив своєму народові, збагаченню його культури, літератури.

    Про життєвий і творчий шлях українського письменника Богдана Лепкого, його поезією та казками для дітей ознайомили присутніх учні 4-го класу разом з класним керівником Л.Д. Сталеною на літературно-музичній композиції « Журавликом на рідну землю».

  Богдан Лепкий - то один з велетів української літератури і ми повинні читати його твори, знати ідеї, пам’ятати його слова: «Для України треба не тільки вмирати, але й жити!». Збережімо світлу пам'ять про великого співця галицького Поділля.

З творчою спадщиною письменника можна було ознайомитися, переглянувши книжкову виставку.

 

Житиме повік в серцях народу довічна вдячність воїнам УПА

        В Личковецькій ЗОШ I-III ст. відбувся патріотичний захід присвячений 75- річчю створення УПА «Житиме повік в серцях народу довічна вдячність воїнам УПА».

Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942-1953 років. У жовтні 1942р. у результаті об’єднання окремих відділів Української національної самооборони, січових військових формувань ОУН була створена Українська Повстанська Армія. Вона стала грізною військовою силою. 

  Учні 9-го класу із класним керівником Дроник О.Я  вшановували пам’ять героїв УПА патріотичними віршами і стрілецькими піснями.  Усі присутні  почерпнули нові знання і факти про рух опору на теренах України зі слів вчительки історії Вітко Л.Б. Переглянули кадри документального  фільму  про  діяльність УПА та її  керівників.

Цікавими для усіх стали відомості про діяльність УПА на території наших сіл. Члени клубу «Патріот» (керівники М.М.Бориско та А.П.Храплива) зібрали багато фактів про вірних синів і дочок України: 

Біжать роки, як той струмок,

 що витікає в річку.

І нерозривним ланцюжком

В життя лягає стрічку.

Усе буває на шляхах –

І гори. І рівнини,

Та пам'ять про воїнів УПА

Ніколи не загине.

І подвиг той їх боротьби

Під тризубом держави.

Вони зробили, що змогли,

Для нас, не ради слави.

   На світанку,  12 лютого 1946 року, на свято Трьох Святих, воїни УПА перебували у  Великому лісі (гори Медобори)  на горі Альтані поблизу Трибуховець. Усі міцно спали у своїх криївках, не чекаючи ніякої тривоги. Тільки ворон крякав раз у раз, передчуваючи якусь біду. У цей час на посту стояв вартовий Сеньків Микола («ОРЕЛ»). Почувши  крики карателів, він швидко побудив вояків і повідомив про облаву. Каштан Василь («ЯР») - головнокомандувач боївки у селі Трибухівці, дає наказ відступати до Збруча. Почався обстіл і головнокомандувача поранили. Куля потрапила у його дружину Каштан Софію. Знаючи свою долю, Каштан Василь стріляє у свою дружину, її рідного брата, а потім пускає кулю і собі. Бо девіз воїнів УПА: «Краще смерть, ніж у руки ворогові».

Поховали у братську могилу на Трибуховецькому цвинтарі, яка височіє до сьогодні.

Хлопці-побратими, в пам`ять про загиблих, склали вірш.

                         У 46 році

В  46 році, у четвер раненько люди гомоніли,

По лісі рознеслась луна,

Що там на півночі, в лісах Медоборах

Сунуться московські війська

У лісі скрізь сумно, холодно, морозно

Там Орел на стійці стояв.

Лиш чує здалека ген-ген за горою,

Як там лютий ворог стріляв.

Тоді Яр вчувши, цю тривожну хвилю,

Залярмував друзів орлят.

І стали рішати друзі  поміж себе

Й рішили всі: відступать.

І стиха-стихенька йшли стрілецьким рядом,

Аж ось зустрічає їх кат.

 І стрінули ката -  огнем привітали,

 І знову на південь подались.

Кулемети грали, друзі відступали,

Лиш ворожі кулі рвались.

Десь ворожа куля Яра поранила,

Біля нього і впала жена.

Ділились ми в горі і доле - недоле

І з рук мужа смерть прийняла.

Там, біля Альтани, п`ять друзів впало

Впав Яр, Явір, Орел і Максим.

Прощай, Україно, і ви, любі друзі,

Що ми в лютім бою падем.

За волю, до бою друзів закликайте,

Хай стануть всі до боротьби!

На цвинтарі ріднім друзі спочивають,

А ми пам`ятаєм про них.

(Записано з уст жительки села Трибуховець,  очевидиці тих далеких подій історії нашого села Чупак Євгенії Дмитрівни (1930 р.н.,)

    Захід доповнювала книжкова виставка. Матеріали, зібрані гуртківцями, можна переглянути в бібліотеці.