Веселих свят у кожен дім

 

     Щиро вітаємо з прийдешнім Новим 2020 роком та Різдвом Христовим! Будьте щасливі, будьте здорові, успішні, нехай у кожну оселю завітає справжнє диво і зробить так, щоб нам усім кожен день жилося радісно й щасливо. Хай потік наших поздоровлень у серцях Ваших гучно роздасться, і нехай прийдешній  рік додасть нам віри, єднання і безмежного щастя. Хай новий рік буде для кожного з нас роком нових можливостей, успіхів, досягнень, виправдає всі наші надії, мрії і сподівання... і Бог завжди буде з нами!

       Завітайте в бібліотеку, щоб ознайомитися з книжковою виставкою – побажанням «Нехай зима дарує казку…» і не забудьте згадати чи вивчити колядки, віншування, адже незабаром Різдво Христове і для Вас чарівна книжкова інсталяція «Веселих свят у кожен дім» . «Дзвони Різдва», «Перед Божими яслами», «Веселих свят» братів Капранових, «Ніч перед Різдвом» М.Гоголя, «Снігова королева» Г. Х.Андерсена, улюблені зимові вірші та ін. абсолютні бестселери, які у різдвяні свята стануть чудовим сімейним читанням у вашій родині.

     

  З Новим роком, любі друзі! Чистого і мирного всім неба, любові, добра, оптимізму та надії на чудове майбутнє рідної України!

Феномен прози Марії Матіос

       В день Святого Миколая народилася  Марія Василівна Матіо́с ( 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині) — українська письменниця.

       Твори Марії Матіос – глибоко філософічні, наповнені трагічним світовідчуттям, звернені до історії та сьогодення нашого народу, до дослідження внутрішнього світу людини в різних ситуаціях, пов'язаних як із суспільним, так і особистим життям, у той же час містять у собі таємниці й загадки, написані вишуканою народною мовою.

В бібліотеці викладка літератури «Феномен прози Марії Матіос» присвячена творчості української письменниці, книги якої є яскравим літературним явищем сьогодення.

Особисто для мене  книга "Солодка Даруся" - один з творів, які читаєш на одному диханні, а потім ще й ще повертаєшся до нього. 

  Марія Матіос лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся» (2005).

Усі в очікуванні чуда

         Грудень – це час , коли люди  по - особливому горнуться один до одного. Усі в очікуванні чуда, усі в очікуванні свята! Але це не тільки подарунки під подушкою, це насамперед турбота про дорогих людей. Щире бажання приємно  їх здивувати. Так, за життя на землі, умів робити святий Миколай. Він знаходив тих, кого спіткало якесь лихо, обсіли клопоти чи нужда, і таємно приходив на допомогу. Вчімося й ми у нього – роздавати своїм ближнім доброту і милосердя, теплою усмішкою, добрим словом. Потішаймо, розважаймо, ділімося, допомагаймо одне одному. Як же радітиме за нас великий чудотворець Святий  Миколай, і  яким гарним подарунком Ісусові до Його Різдва будуть наші добрі справи!

 Отримавши останній номер дитячого християнського журналу «Зернятко» ми дізналися, що це останній номер і більше не виходитиме.  Сумно! Наша бібліотека з журналом уже багато років. Сподіваємося на краще, і щиро чекаємо на наше Зернятко.

О

Горить свіча в моїй долоні...

     В далеких тридцятих роках минулого століття нашу країну спіткало неймовірне горе – великий голод українських селян. Голодомор 1932 – 1933 рр. один із найстрашніших злочинів більшовицького режиму проти українського народу.

 До Дня пам'яті жертв Голодомору закликаємо  кожного українця запалити свічку пам'яті.

Свічка, що мерехтить у вікні, запалена о 16:00 наприкінці листопада кожного року – це традиція важлива не лише для пам'яті про Голодомор. Вона єднає нас, творить націю і робить сильнішими.

        Запаліть свічку пам'яті у своєму вікні 23 листопада о 16:00.

Нагадаємо, що загальнонаціональну традицію ставити запалену свічку у вікні своїх осель на знак вшанування виморених голодною смертю ініціював всесвітньо відомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс. В пам'ять про ці події в бібліотеці книжкова виставка "Горить свіча в моїй долоні..."
 
 

День Гідності та Свободи

      21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи.

6 років тому сотні людей вийшли на Майдан Незалежності, щоб відстояти європейський вибір України. За два тижні Майдан заполонив мільйон українців. Так розпочиналася Революція Гідності!  

Згідно з офіційними даними в боротьбі за вільне майбутнє України загинуло 107 людей. Пам'ятаємо!

Ми маємо знати і пам’ятати тих, хто став на захист свободи, незалежності та територіальної цілісності України. Ми різні, але Свобода та Гідність нас об’єднують і ми вільні творити майбутнє. Для вшанування пам’яті загиблих та відзначення знакової для українців події в бібліотеці викладка періодики «День Гідності та Свободи».

Слава Україні!              Героям слава!

Осінній книжкопад

                    В Личковецьку сільську бібліотеку  завітав таки справжній осінній книжкопад. В книгозбірню надійшло чимало нової літератури на всі вподобання, і для дорослих, і для дітей.

Тут і галузева література, романи, повісті, казки та інше.

  

 Надійшли книги  для читання по шкільній програмі на українській мові:

 Із цими книжками навчання перетвориться на справжнє задоволення. Енциклопедії допоможуть розширити кругозір маленьких розумників й урізноманітнити знання, здобуті на шкільних уроках.

Книги із серії «Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей» з яких ви та ваші діти дізнаєтесь про найцікавіше з життя відомих людей.

 І для дорослих користувачів нашої книгозбірні література на любий смак - класика, історія, дослідження,  біографії...

 

За час подорожі книжковим царством навчитеся розуміти книжки краще і отримувати задоволення від читання.

Запрошуємо до бібліотеки!

Село у межиріччі Тайни і Гнилої

 «Село у межиріччі Тайни і Гнилої» - під такою назвою надруковано статтю про наше село в районній газеті «Вісник Надзбруччя». Автором цікавого дослідження є краєзнавець В. Горбоватий:

«За легендою село Личківці було давнім володінням Теребовлянських князів. У межиріччі  Тайни і Гнилої, на Червоному горбі, де нині старе Замчище, стояв дім і двір воєводи – добре укріплений дубовими сваями і колодами…

Перша письмова згадка про Личківці в 1427 році … У 1522році Личківці отримали статус міста(містечка –oppidum)….» , а щоб дізнатися більше  завітайте у бібліотеку на виставку "Знай історію рідного села".

Також коротко можна прочитати про історію та розглянути схему  Личковецького замку, який має історичну цінність.

Слово вдячності

       Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відзначається щорічно 9 листопада разом із Днем української писемності та мови. Це свято стосується кожного з нас, адже всі ми носії  традицій, звичаїв свого народу, свого села.

     Щира вдячність аматорам сцени, нашим односельчанам,  за підтримку  та  збереження духовного розквіту рідного краю. Бажаю здоров’я, успіхів, зичу творчого вогника, віри і наснаги, невичерпної енергії, Божого благословення на багато довгих і щасливих творчих років.

                                                                                    Щиро  ваша  Л.К.

Рідна мова моя українська

             9 листопада святкуємо  День української писемності та мови. А також вшановує пам'ять Преподобного Нестора-Літописця – славнозвісного Літописця Києво-Печерської лаври, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.

Сьогодні, 8 листопада, всі охочі  долучилися до написання 19-го Всеукраїнського диктанту єдності на Українському радіо. Текст диктанту читав відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури Олександр Авраменко.

Він складає текст диктанту останні 13 років.  Цього року автор вніс у текст кілька елементів на перевірку нової редакції чинного правопису.

Також цього року вперше диктант можна буде перевірити вже через 15 хвилин після його написання.

Ми теж приєдналися до написання, щоб  з'ясувати наскільки добре  знаємо рідну  мову.

В бібліотеці розгорнуто викладку літератури «Рідна мова моя українська».

 Фонд бібліотеки поповнився новими книгами Олександра  Авраменка — автора  унікальних самовчителів «100 експрес-уроків української», які в доступній формі навчають норм української мови. Подорож цими посібниками буде для вас легкою, цікавою й навіть веселою.

Казкові чари Зірки Мензатюк

       Зі́рка Заха́ріївна Мензатю́к ( 21 жовтня 1954, c. Мамаївці, Кіцманський район, Чернівецька область). Сучасна українська письменниця, авторка понад п’ятнадцяти книжок для дітей та підлітків, талановитий журналіст і володарка низки престижних літературних премій. Перш за все автор прославилася завдяки яскравим і захоплюючим дитячим книгам, наповненим веселими пригодами, чарівними персонажами і істинно українськими мотивами. В цілому творчість Зірки Мензатюк має яскраво виражений національний мотив. Автор відноситься до тих сучасних письменників, які в своїх творах активно розвивають рідну мову і культуру.

Вам безперечно варто прочитати книги Зірки Мензатюк, якщо ви небайдужі до долі сучасної української літератури, а також просто хочете порадувати дитину цікавими казками і віршами на українській мові.

    На думку Зірки Мензатюк, «немає тем, які для дитини будуть недоступними чи заскладними для розуміння. Є складні форми їх подачі. (…) Дитяча література повинна готувати малюка до майбутнього, до дорослого життя. І робити це просто й грайливо. Дитину треба навчити не лише читати та писати, а й будувати стосунки, долати труднощі та невдачі, вміти бути щасливою…».

В бібліотеці для Вас знайомство з оглядом книжок «Казкові чари Зірки Мензатюк».

 

 За фото вдячна читачеві бібліотеки  Аліні Ільчишин.

Ми козацького роду нащадки

      Свято сміливості, мужності та героїзму.  14 жовтня  відзначають День Захисника України. У цей день вшановують героїв, що поклали власне життя за рідну землю та мир на ній. Свято якнайкраще відповідає українським національним військовим традиціям. Ця дата символізує нерозривний зв'язок усіх поколінь захисників України: воїнів нашої Русі, козаків, учасників збройних формувань УНР, українців, які обороняли і звільняли Батьківщину від нацистів, воїнів УПА та сьогоднішніх захисників нашої держави.

До Дня українського козацтва, Дня захисника України та 77-ої річниці створення УПА, яке ми святкуємо на Покрову Пресвятої Богородиці,  14 жовтня, в бібліотеці  книжкова виставка «Ми козацького роду нащадки».

 Свята Покрово, Божа Мати, благослови нас миром...

З Днем Захисника України! Дякуємо Вам!

Слава Україні!    Героям слава!

Шелестить віршами осінь

 Малює Осінь!

Боже, як малює!

 А кольори багрові й золоті.

Талант її дивує і чарує,

ще спомин залишає у житті...

Малює Осінь! 

       Українські вірші про осінь зачаровують своєю красою, адже саме цю золоту пору року чи не найчастіше оспівують письменники.

В бібліотеці  кожної неділі жовтня запрошую до поетичних осінніх читань «Шелестить віршами осінь», можна і з музичним супроводом.

 

А  для любителів «фейсбуку» пропоную спільноту «Барви поетичної душі». Порадуйте себе осіннім спокоєм.

Панна Осінь прийшла у мій сад,

Одягла свій святковий наряд,

Ледь торкнула багряні листки,

Вони вальсом на землю лягли…

Гайда у жовтень

     Надворі осінь. Хоч сонечка менше видно, але як вигулькне з- за хмарки, то й засвітиться усе довкола осінніми барвами. Натішитися теплими днями, шурхотінням листя і якнайкраще пожовтнювати запрошую у бібліотеку на золотисто – жовтневу викладку журналу «Зернятко» та літератури для дітей «Гайда у жовтень».  Юні любителі кросвордів, загадок, лабіринтів про осінь заглянули на сторінку «Зернинки - цікавинки» («Зернятко»).

А ще особливого спокою і затишку надає жовтню свято Покрови Пресвятої Богородиці. День, коли ми дякуємо нашій Небесній Матері за опіку та заступництво, коли молимо Її про добру долю для  своїх рідних, а найбільше – для захисників України.

Королева галицьких смаколиків – Дарія Цвєк

 Її називають жінкою – легендою, галицькою берегинею, хранителькою українських звичаїв та традицій. Ім’я талановитого кулінара Дарії Цвєк відоме кожній справжній господині. Великий кулінарний хист, людяність та сміливість цієї людини не може не захоплювати. Дарія Цвек народилася 10 жовтня 1909 року і прожила 95 років. Пройшовши через усі нещастя й катаклізми, які випали на долю українців у ХХ столітті, вона не тільки не втратила життєвої енергії й оптимізму, а й щедро ділилася ними з оточуючими.

Детальніше про все дізнаєтеся  з книжкової викладки «Королева галицьких смаколиків – Дарія Цвєк».

Ви будете приємно подивовані  та радісними від можливості готувати за рецептами королеви смаколиків – Дарії Цвєк.

І я впевнена, що у домашній кулінарній бібліотеці у моїх читачів не одна книга рецептів смаколиків від пані Дарії.

Всеукраїнський день бібліотек

               30 вересня Всеукраїнський день бібліотек. І  сьогодні ще день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

Щиро вдячна за теплі вітання, за підтримку бібліотечної праці.

Напишу словами нашої Личковецької поетеси Людмили Осідак:

       Хай Божа Мати омофором золотистим

       Вас захистить від негараздів, бід,

       А своїм серцем ніжним і пречистим

       Вам випросить у Бога многа літ.

Хай буде вам заступниця в родині,

І ласка, і опора, і покров

І кожної прожитої хвилини

Дарує віру, і надію, і любов…

Нехай у кожному серці живе віра, Надія, любов…

29 вересня відбувся  благодійний пісенно – поетичний вечір

«Нехай у кожному серці живе віра,  Надія, любов…»

 Прийшовши на концерт  і зробивши благодійний внесок  глядачі долучилися  до збору коштів на лікування  нашої односельчанки Надії Оліяр. Звучала  поезія Людмили Осідак  у  авторському виконанні.

  

Господи, пошли мені сили…

            10 вересня виповнилося  125 років від дня народження  О. Довженка.

 Відомий український письменник, кінорежисер, кінодраматург, класик світового кінематографу Олександр Довженко назавжди залишиться яскравою особистістю в українській історії. Ця постать відома українцям завдяки блискучим кінострічкам та захоплюючим творам, якими ми насолоджуємося й досі.

За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми «Звенигора» 11928) та «Арсенал» (1929), кіноповість «Земля» (1930) були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно. Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум'яних літ» (1944, 1961), «Поема про море» (1956, 1958), «Зачарована Десна» (1956, 1957). Вражаючими документами доби є «Щоденники» О. Довженка, а шедевром його творчості — «Зачарована Десна».

 Багато хто з дослідників Довженка звертає увагу на те, що його оповідання, кіноповісті мають внутрішню єдність, значно більшу, ніж звичайна спільність у творах, написаних тим самим письменником,— це й справді ніби одна книга про час і народ.

Запрошуємо переглянути тематичну виставку «Господи, пошли мені сили…» а також разом переглянути довженківські  фільми.

В його слові велика сила

      250 років тому, 9 вересня 1769 року народився Іван Петрович Котляревський. Поет, письменник, драматург став засновником нової української літератури. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.  В бібліотеці розкрито  викладку літератури «В його слові велика сила». Запрошую до читання неперевершених творів автора.

Письменник Мирослав Дочинець

       Мирослав Іванович Дочинець (нар. 3 вересня 1959, м. Хуст Закарпатської області) — український письменник і журналіст. Член Асоціації українських письменників (з 2003 року).

     Автор романів «Криничар» і «Горянин», за які отримав Шевченківську премію, відсвяткував свій 60 – річний ювілей.

 Про свою творчість Дочинець каже таке: «Кожного разу, починаючи книгу, до кінця я навіть не знаю, чим вона закінчиться. Чесне слово! Я живу серед своїх героїв, вони ведуть мене за собою та щоразу чогось вчать. Тобто кожен роман — це конспект певного духовного піднесення».

    Для вас в бібліотеці  тематична викладка літератури «Книжки, що передаються з рук у руки».

Мені  ж припала до душі книга М.Дочинця  «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона — як жити довго в здоров’ї, щасті і радості».

Мирослав Дочинець: 

         «Тому, вважаю, треба просто робити свою справу. Відкинувши побоювання, що це може видатись комусь наївним, смішним, незграбним. Головне, що воно – твоє, а отже – неповторне. Як кожен із нас!»

Пам'ятаємо!

Пам’ятайте Героїв, не забудьте про тих,

Хто за рідну країну в лютій битві поліг....

Плине час, а пам’ять залишається.

Досі душа болить за кожного Героя.

           Сьогодні - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме соняхи стали символом пам’яті загиблих українських бійців на Донбасі.

     Не забудьте згадати ЇХ словом та мовчанням, молитвою чи думкою.

У п'яті роковини Іловайської трагедії вшануймо пам'ять полеглих Героїв.

Тоді у бою з російським агресором поклали своє життя 420 українських воїни, 44 отримало поранення, 13 потрапило у полон та 40 зникли безвісти.

 

Пам'ятаємо! Слава і вічна пам'ять героям, захисникам України, котрі полягли за її свободу і незалежність!

Моя Україна! Єдина і незалежна

     Вже 28-й рік ми відзначаємо величне свято - День Незалежності України! З кожним роком розбудови і розвитку нашої держави поглиблюється усвідомлення цієї події  для кожного з нас. Незалежність – символ нашої нації, самоствердження, відчуття волі та суверенності.

Святковий концерт "Моя Україна! Єдина і незалежна!" з нагоди 28 річниці Незалежності України та Дня Державного Прапора відбувся в Личковецькому будинку культури.

З  святом єднання  привітав присутніх Личковецький сільський голова С.М.Дуда.

Хвилина  мовчання  пам'яті загиблих за незалежність і самостійність України доповнилася піснею «Плакала калина» у виконанні А. Мацко.

 Теплі і щирі вітання усім, хто боронить нашу незалежність на сході країни.  Хай береже Вас Господь.

Прозвучала «Молитва як пісня» (солістка О. Малкович).

Дарували пісні присутнім та бажали кожному родинного щастя, міцного здоров’я, мирного неба, сил і впевненості  у світлому майбутньому нашої країни дуети О.Малкович та М.Шовдра, Д.Палюх та О. Лещук,  дитячий ансамбль (О.Оліяр, І.Андреїв, О.Бориско, Х.Горошок, Н. Мацко, Д. Дутка) ( художній керівник С.Стадник).

Молодість  - це , коли весь світ у твоїх руках, багато можливостей і сил, багато мрій, адже «Молодь змінює світ».  Такою піснею тріо дівчат (І Оліяр,  М.Башуцька, В. Чупак) закликали юних до змін на благо нашого майбутнього. Учасники танцювального гуртка полонили глядачів вальсом і ритмічним танцем (хореографами – постановниками танцювальних номерів є талановиті І. Оліяр та В. Мигаль).

Поетичними барвами своєї душі зігрівала присутніх Личковецька поетеса Л. Осідак.

Нехай благословення Всевишнього не покидає української землі. Такий мотив пісень, у виконанні жіночого ансамблю (І. Мигаль, М. Огородник, О. Гриців, М. Палюх, С. Старенька, О. Чупак).

Завершальним акордом свята став виступ наймолодших учасників: вірш «Я українець» прочитав Віталій Дзюбас, наймолодша танцювальна група (Яна і Віка Моісеєнко, Віталій Дзюбас та Віталій Чупак)  разом з дуетом (О.Оліяр та І.Андреїв) і піснею «Любіть Україну» зірвали аплодисменти глядачів. Ведучими свята були Д.Цітулець та Л. Андреїв.

У фойє будинку культури оформлено виставку "Любіть всім серцем Україну".

Справжня любов до України звучала у кожному слові та акорді, що линули з уст учасників дійства.  

    Нехай не міліє джерело нашої  віри, надії і любові до рідної землі. Нехай мир і злагода панують у нашому спільному домі.

Чудовим завершення свята став вечір відпочинку.