Вересневий дзвоник кличе у Країну Знань

      День знань знаменує собою початок нового навчального року.  Це свято книг, квітів, друзів, посмішок, світла! Личковецька сільська бібліотека  всім учням і вчителям бажає міцного здоров’я, терплячості, щастя та радості, а головне щирого прагнення до нових знань. Нехай навчання дається легко, інтерес до наук не згасає, а мудрі наставники допомагають у досягненні високих результатів! Вітаємо наших учнів, які вперше переступили шкільний поріг  у цікаву Країну Знань, щоб завжди з Вами  поруч була підтримка та розуміння Ваших близьких та знайомих.

      Нехай новий навчальний рік відкриє перед молоддю нові горизонти, вчителів обдарує успіхами вихованців, а батьків – гордістю за своїх дітей.

                          Зі святом Вас!

 

  

               За студентські лави сідають і користувачі нашої бібліотеки  - для них цей день  особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий, але, водночас, нелегкий час до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.

Усім бажаю досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами, зустріти добрих і надійних друзів а в бібліотеці завжди двері відкритті  для Вас!

                 Щасти Вам!

Незалежна і єдина наша ненька - Україна

     День Незалежності України – одне з найпатріотичніших  та найочікуваніших свят нашого народу.  Вже стало доброю традицією відзначати його святковим концертом на сцені Личковецького БК. Розпочався захід з Гімну України.

 Хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглих за незалежність нашої держави.

  Цьогоріч  дійство зібрало чимало талантів нашого села. Піснями про Україну, духовними  піснями зігрівали серця присутніх солісти, ансамбль дівчат та жіночий ансамбль, додавали гарного настрою гра на саксафоні (А.Град , І.Сирник) та бандурі (О.Лещук, М.Шовдра, О.Сута), танцювальний колектив.

На завершення святкового дійства радо вітали С. Фірман з піснею-побажанням.

У фойє будинку культури організовано виставку « Незалежна і єдина наша ненька –Україна».

Нехай над нашою державою завжди буде мирне небо, а у серці кожного побільшає добра.

Моя країна. Незалежна і єдина.

     Щиро вітаю Вас з Днем Державного Прапора і Днем Незалежності України!

     У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього - обов’язок кожного з нас, усього народу.

Нехай свято Незалежності духмяним серпневим запахом українського хліба принесе у наш дім щастя і добро, порозуміння та згуртованість, мир та любов! Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єднання та порозуміння, а наша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього. 

      Україна – це багата земля, чарівні краєвиди, добрі люди. Ми, щирі українці, пишаємося милозвучністю української мови, славетною історією, древніми звичаями і традиціями нашої Батьківщини. Вивчати і знати свій рідний край допоможе книжкова виставка «Моя країна. Незалежна і єдина» та пізнавальна вікторина «Я люблю Україну».

      

Найсмачніші яблука на Спаса...

             

       19 серпня  святкують Преображення Господнє. Це - одне з найбільших християнських свят, яке входить у дванадцятку найшанованіших християнських свят. Воно встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед  учнями на горі Фавор. Його лице просяяло, і саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества.  

     Сьогодні християни  понесли до храму на благословення яблука, груші, сливи, виноград тощо. Споживши ці плоди, станемо міцнішими та здоровішими і збагатимося новою силою для творення добрих справ.

    

     Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа: дні пахнуть зібраним урожаєм, паляницею з маком, присмачену запашним медом … а ми запрошуємо на смачну яблучно-спасову виставку «Найсмачніші яблука на Спаса...».

      Тож, насолоджуйтесь літом!!!

День села в Личківцях

          У неділю, 13 липня відбулося урочисте святкування з нагоди 455-річчя заснування сіл Личківці і Трибухівці Личковецької сільської ради.

     Біля Будинку культури у цей день було велелюдно. Односельчани приходили сім’ями, родинами. Цікаво організовано дитячі забави, ігри. Багатьом жителям  сіл, які зробили вагомий внесок у розбудову краю, були вручені Почесні грамоти і Подяки, особливі слова вдячності за підтримку і розуміння, надання різноманітної допомоги адресовано Володимиру Михайловичу Ковалю, Заслуженому працівнику сільського господарства України, його дружній родині, яка ніколи не стоїть осторонь усіх добрих справ. Спонсорами концерту стали : ФГ «Ковалівське нове» та ТОВ «Агроінвест».

Завершилося дійство святковим концертом. Приємні хвилини відпочинку подарували усім присутнім Святослав Край, його дочка  Христина та вихованка естрадно – вокальної  студії «Водограй» Людмила Вегера. Співак є і волонтером, підтримує благодійні акції та відвідує наших солдат в зоні АТО, щоб заспівати бійцям душевну українську пісню і село отримало найцінніше – прапор з автографами наших захисників. Також глядачі мали можливість побачити талановиту юнь наших сіл, полинути у світ українського танцю,чарівної  мелодії вальсу, усіх розвеселив запальний танець «Ой, мамо, люблю Гриця…» ( керівник танцювальної студії при Будинку культури Тетяна Дмитрик).

У фойє вабила око виставка  «Моє село, неначе казка,таке барвисте і прекрасне», на якій можна було розглянути творчі роботи наших односельчан Діани Дутки, Оксани Дрімак, Іванни Мікусь, Марії Рубаняк, Наталії та Володимира Семаків та вихованців художньої студії (підготувала зав. бібліотекою Л.Андреїв).

 

Неперевершений гурт «В добрий час» аж до ранку забавляв гостей та молодь села.

Організаторами свята були працівники будинку культури М.Пласконь, С.Перешлюга та Личковецький сільський голова Дуда Степан Миколайович.

Легенди українських озер

   

      Бог наділив Україну неймовірної краси краєвидами. Чи в гори підіймаєшся, чи проходиш повз водойми – скрізь мальовничі пейзажі. Чого лише варті наші озера!  Їх налічується близько 20 тисяч! Є серед них найглибші і найбільші, а є – найзагадковіші. Є озера, оспівані у віршах, а є такі, котрі здавна і донині оповиті старовинними легендами та загадками. Тож, пропоную найцікавіші факти про озера України:

   1)Перший український 3D – фільм жахів було знято у Карпатах на берегах мальовничого озера Синевир.

   2) Ялпуг – найбільше озеро України природного походження. Його площа сягає 149 км.кв., а розташоване воно в Одеській області. Цікаво те, що Ялпуг входить у трійку найбільших озер Європи.

  3)  високо в Карпатах, на схилі гори Гутин Томнатик на висоті 1801 м. над рівнем моря розташоване озеро Бребенескул – найбільш високогірне озеро України. Вода в ньому чиста і прозора.

  4) озеро Біле знаходиться на Рівненщині. Вода в ньому має цілющі властивості.

  5) озеро Несамовите, що на Закартатті, має славу наймістичнішого.

  6) На Хмельниччині, за 17 км від міста Ізяслава, є озеро, яке, за легендою, утворилося за одну ніч, коли у безодню провалилося ціле  поселення разом із церквою.

7) торік на заповідній території Волині висохло озеро Нечимне. Свого часу воно було одним із улюблених куточків відпочинку видатної української поетеси Лесі Українки і оспіване  в  «Лісовій пісні».

І не забудьте про солоні солотвинські озера, а також про «блакитні очі Волині» - Шацькі озера, та багато ін..                              Щасливої мандрівки!

     В бібліотеці  усі бажаючі могли приєднатися  до  пізнавальної вікторини «Легенди українських озер».

Покликаний Україною

                                                                                 Господь багатий нас благословив

 Дарами, що нікому не підняти.                                       Олег Ольжич

                                        

      21 липня відзначаємо 110 – річчя від дня народження поета, історика та політичного діяча Олега Ольжича. Тепер, коли його ім’я повернули із забуття, ми читаємо прекрасні вірші Ольжича, які дивним чином перегукуються з подіями, що відбуваються в Україні нині. Оле́г О́льжич  очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939–1941), заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з 05.1942), Голова ПУН ОУН (01.1944—†10.06.1944).

     Проте Олег Кандиба – таке справжнє ім’я поета – був ще й археологом із світовим визнанням. Його батьком був відомий український поет Олександр Олесь.

      О.Ольжич — автор двох прижиттєвих збірок: «Рінь» (1935) та «Вежі» (1940). Третя, посмертна, збірка «Підзамчя» вийшла в 1946 р. Писав цікаву прозу і пристрасну публіцистику. Всією творчістю утверджував у читачів героїчний світогляд, героїчний чин, який тільки, навіть ціною власного життя, може привести до свободи.

  25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув’язнений у Целенбау — окремому блоці для особливо важливих в’язнів на території концентраційного табору Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944.

    За свої неповні 34 роки життя він зумів здійснити те, про що інші можуть лише мріяти. Він любив нас і вірив,що зможемо жити гідно у своїй державі. Користувачі бібліотеки ознайомилися з викладкою літератури «Покликаний Україною»  та переглянули презентацію на тему: Олег Ольжич.