Тернопільська земля стала для нього
найріднішою, найщасливішою, бо тут розцвів його літературний талант, тут, у м.
Бережанах, народилося й виросло його семеро дітей, тут визріли й лягли на папір
його захоплюючі, високохудожні історичні повісті й оповідання «За сестрою», «На
уходах», «Сагайдачний», «Козацька помста», «Олексій Корнієнко», «Полковник
Кричевський», «З татарської неволі» і десятки інших. Цими творами Чайковський
учив і нині вчить нас, як любити свій край, свій народ, усе рідне і як його
захищати. Він воістину став світочем для кількох поколінь українців у XX
столітті, та й сьогодні повноправно входить у золоту плеяду майстрів історичного
жанру в літературі.
«Захоплення
козаччиною і любов до України, — писав Андрій Чайковський, — змусили мене
заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями». І він став одним
із корифеїв цього жанру.
Художню прозу Андрія Чайковського високо
оцінили Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Осип Маковей. Його твори видавалися
у Львові, Коломиї, Чернівцях, Станіславі, Тернополі, Києві, Харкові,
Катеринославі, Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді.
Більше про Андрія Чайковського у
матеріалі тематичної викладки літератури
«Співець козацької вольниці».
Немає коментарів:
Дописати коментар